ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2015 року Справа № 911/2044/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.,
суддів: Ємельянова А.С.,
Ковтонюк Л.В.
за участю представника позивача - ОСОБА_1.
розглянувши касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Краснянське" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 у справі 911/2044/14господарського суду Київської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до відповідачів:1.товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп"; 2.сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Краснянське" простягнення 8 871,40 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 25.06.2014 (суддя Антонова В.М.) позов задоволено повністю. Солідарно стягнуто із сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Краснянське" та товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 8 871,40 грн. дооцінки вартості товару, 500 грн. витрат на послуги адвоката та 1 827 грн. судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 (колегія у складі суддів: Рябухи В.І., Ропій Л.М., Калатай Н.Ф.,) рішення господарського суду Київської області від 25.06.2014 залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 та рішенням господарського суду Київської області від 25.06.2014, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Краснянське" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 та рішенням господарського суду Київської області від 25.06.2014 як такі, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
В травні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Краснянське" про стягнення солідарно із відповідачів 8 871,40 грн. заборгованості (дооцінки вартості товару) згідно договору поруки № 11-03-2013-71 від 11.03.2013, угоди № 120/7-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) від 02.07.2012 та договору № 101 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27 березня 2008 року.
В обґрунтування позову позивач вказав, що 27.03.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента агро" як продавцем та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Краснянське" як покупцем було укладено договір № 101 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити засоби захисту рослин на умовах відстрочення платежу, а покупець оплатити його вартість. Рішенням господарського суду Луганської області від 06.03.2009 у справі № 18/18, предметом розгляду якої було стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Краснянське" заборгованості у сумі 16 905,90 грн. по оплаті вартості засобів захисту рослин, поставлених відповідачу за договором від 27.03.2008 № 101, 545,30 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 2535,88 грн. штрафу, 1011,57 грн. пені, 126,49 грн. трьох відсотків річних, позов задоволено частково, провадження у справі припинено щодо вимог про стягнення основної суми заборгованості у зв'язку із сплатою відповідно до платіжного доручення № 1 від 23.01.2009 на суму 4000 грн. та платіжного доручення від 02.02.2009 на суму 12 905,90 грн., стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Краснянське" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента агро" 1011,57 грн. пені, 545,30 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 2535,88 грн. штрафу, 126,49 грн. трьох відсотків річних. Проте у товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента агро" виникло право вимоги до відповідача 2 згідно договору від 27.03.2008 № 101 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу заборгованості (дооцінки вартості товару, курсова різниця), що становить суму 8 871,40 грн.
23.12.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента агро" та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 було укладено угоду № 189-ТА про відступлення права вимоги первісним кредитором товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента агро" новому кредитору суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 право вимоги щодо виконання сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Краснянське" зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару) пені, 3% річних та інфляційних втрат набутих товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента агро" на підставі договору № 101 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу заборгованості від 27.03.2008.
02.07.2012 між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" було укладено угоду № 120/07-12 про відступлення права вимоги первісним кредитором суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 новому кредитору товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" права вимоги щодо виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента агро" зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару) пені, 3% річних та інфляційних втрат набутих товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента агро" на підставі договору № 101 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу заборгованості від 27.03.2008 та згідно угоди № 189-ТА про відступлення права вимоги від 23.12.2010.
За твердженням позивача, товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", він набув право вимоги до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Краснянське" щодо стягнення 8 871,40 грн. заборгованості (дооцінки вартості товару) згідно договору поруки № 11-03-2013-71 від 11.03.2013, угоди № 120/7-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) від 02.07.2012 та договору № 101 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27 березня 2008 року. Крім того, посилаючись на те, що 11.03.2013 товариство з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" виступило поручителем перед товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за договором № 11-03-2013-71 поруки "за виконання обов'язку сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Краснянське" щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару) у сумі 8 871,40 грн. у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та угоди № 120/07-12 (про відступлення права вимоги) від 02.07.2012, позивач просив стягнути солідарно із сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Краснянське" та товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" 8 871,40 грн. заборгованості (дооцінки вартості товару).
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що, як вказано в рішенні від 25.06.2014 "у Товариства з обмеженою відповідальністю „Тридента агро" виникло право вимоги щодо нарахування, зокрема дооцінки вартості товару згідно договору купівлі продажу товару на умовах відстрочення платежу № 101 від 27.03.2008 за період існування заборгованості, який не було охоплено судовим рішення по дату існування заборгованості". Враховуючи те, що 23.12.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента агро" та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 було укладено угоду № 189-ТА про відступлення права вимоги первісним кредитором товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента агро" новому кредитору суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 право вимоги щодо виконання сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Краснянське" зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару) пені, 3% річних та інфляційних втрат набутих товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента агро" на підставі договору № 101 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27.03.2008, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" отримало право вимоги до відповідача 2 згідно угоди № 120/07-12 про відступлення йому суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 права вимоги виконання сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Краснянське" зобов'язання щодо розміру сплати заборгованості (дооцінки вартості товару), пені, 3% річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором за умовами договору № 101 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27.03.2008 та згідно угоди № 189-ТА про відступлення права вимоги від 23.12.2010 у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання за умовами договору № 101 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27.03.2008.
З цими висновками погодився Київський апеляційний господарський суд.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В касаційній скарзі сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Краснянське" вказало, що остання оплата вартості товару була ним здійснена 23.01.2009 та 02.02.2009 в сумі 16 905,90 грн., що підтверджується рішенням господарського суду Луганської області від 06.03.2009 у справі № 18/18, у мотивувальній частині якого судом встановлено, що "Після пред'явлення позову (23.01.2009 та 02.02.2009) відповідач у добровільному порядку сплатив позивачу заборгованість в сумі 16 905,90 грн., що підтверджується платіжними дорученнями відповідача від 21.01.2009 та від 02.02.2009", отже належний кредитор товариству з обмеженою відповідальністю "Тридента агро" отримав від сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Краснянське" належне виконання зобов'язання щодо сплати заборгованості за товар в сумі 16 905,90 грн., що вказує на повне припинення зобов'язання сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Краснянське" перед товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента агро" в частині сплати основного боргу - вартості поставленого товару - засобів захисту рослин ще в 2009 році, як було встановлено в мотивувальній частині судового рішення у справі № 18/18.
З цими доводами касаційної скарги погоджується Вищий господарський суд України, оскільки як встановлено в рішенні господарського суду Київської області від 25.06.2014 та постанові Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014, з рішення господарського суду Луганської області вбачається, що борг в сумі 16 905,90 грн. відповідачем-2 погашено після предявлення позову, про що свідчили платіжні доручення від 23.01.2009 № в сумі 4000 грн. та від 02.02.2009 в сумі 12 905,09 грн., тобто заявлена товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента агро" у вказаній справі до стягнення сума основного боргу була сплачена сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Краснянське" у справі № 18/18 у повному обсязі, його зобов'язання в цій частині припинено виконанням у відповідності до вимог статті 599 Цивільного кодексу України, тому відсутні підстави для стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Краснянське" 8 871,40 грн. дооцінки вартості товару (курсова різниця).
Вищий господарський суд України вважає можливим постановити нове рішення у справі не передаючи її на новий розгляд, оскільки по ній не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права.
З урахуванням викладеного, прийняті у справі постанова Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 та рішення господарського суду Київської області від 25.06.2014 підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 1115, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Сервіси для юристів