ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2016 року Справа № 915/330/15
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Палій В.В.
розглянувши касаційну скаргу державного концерну "Укроборонпром" м. Київ (далі - Концерн),
на рішення господарського суду Миколаївської області від 20.05.2015 та
постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2015
зі справи № 915/330/15
за позовом заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону, м. Миколаїв, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ (далі - Міністерство),
до державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод", м. Миколаїв (далі - Завод),
про стягнення 31 043 787,76 грн.
Судове засідання проведено за участю:
прокурора - Яговдіка С.М.,
представника Міністерства - Півторака Т.О.,
представника Заводу - Царюка В.В.,
представника Концерну - Тоцького Б.А.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано (з урахуванням подальшої зміни розміру позовних вимог) про стягнення 31 043 787,76 грн., з яких: 24 323 061,15 грн. - сума невикористаних коштів, яка підлягає поверненню; 3 212 946,24 грн. - пеня за прострочення виконання зобов'язань за договором; 1 955 706,40 грн. - штраф у розмірі 7% за прострочення виконання робіт на термін понад тридцять днів; 1 552 073,97 грн. - штраф у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ) за кожний день неповернення суми невикористаних коштів попередньої оплати станом на 14.04.2015.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.05.2015 (суддя Коваль С.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 (колегія у складі: Діброва Г.І. - головуючий, Принцевська Н.М., Ліпчанська Н.В.): позов задоволено; із Заводу стягнуто на користь Міністерства зазначені суми, а також 73 080 грн. судового збору.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Концерн просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та передати останню на новий розгляд до місцевого господарського суду. Скаргу мотивовано тим, що: Концерн є особою, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права та обов'язки (частина перша статті 107 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України), оскільки Концерн є уповноваженим суб'єктом з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, до яких належить і майно Заводу (згідно із Законом України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі); господарськими судами у розгляді даної справи порушено норми матеріального і процесуального права, в тому числі названого Закону і ГПК України, не було повністю з'ясовано обставини, пов'язані з виконанням Заводом умов договору, з нарахуванням Заводу штрафних санкцій, з визначенням фактичної вартості наданих послуг, та не було здійснено належної оцінки доказів зі справи, зокрема додаткової угоди до укладеного сторонами договору.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.
09.12.2014 Міністерством і Заводом було укладено договір № 294/14/108 про закупівлю послуг за державні кошти (далі - Договір), за умовами якого:
- Завод як виконавець зобов'язується у 2014 році надати Міністерству (замовникові) послуги з ремонтування та технічного обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності (33.12.2) (заводський ремонт за технічним станом бронетранспортерів БТР - 70) за номенклатурою, у кількості, терміни та за цінами, які зазначені у календарному плані надання послуг (додаток № 1 до Договору), що є невід'ємною частиною цього договору, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити ці послуги. Заводський ремонт за технічним станом згідно з ДСТУ В 3576-97 "Експлуатація та ремонт військової техніки" - ремонт, під час якого контроль технічного стану виконується з періодичністю та в обсязі, встановленими в нормативній документації, а обсяг і момент початку ремонту визначаються технічним станом виробів військового призначення (пункт 1.1);
- ремонту підлягають 34 од. виробів (34 од. БТР -70) (пункт 1.2);
- вироби (вузли, блоки, агрегати, комплектуючі), які отримані виконавцем для їх ремонту, є військовим майном та власністю держави. Виконавець несе повну матеріальну відповідальність, визначену законодавством України, за передане йому військове майно до моменту належної передачі його замовнику (пункт 1.4);
- умови Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання (пункт 1.5);
Сервіси для юристів