Постанова ВГСУ від 16.02.2016 року у справі №910/17624/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року Справа № 910/17624/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого (доповідач)

Алєєвої І.В.,

Рогач Л.І.

за участю представників: позивачаПінчук - Ніколайчук Ю.В. - довіреність від 21.01.2016 р. Галков І.О. - довіреність від 27.10.2015 р. відповідачаДжиоєва Л.В. - довіреність від 22.12.2015 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега торг ЛТД"на постановувід 01.12.2015 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№ 910/17624/15 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мега торг ЛТД" доФірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю простягнення 17 644,73 грн.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 р. ТОВ "Мега Торг ЛТД" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фірми "Т.М.М." - ТОВ про стягнення 3% річних у розмірі 2 343,28 грн. та інфляційних витрат у розмірі 15 301,45 грн. за період з 02.08.2013 р. до 28.01.2015 р., тобто до моменту фактичного отримання стягувачем коштів на його рахунок, стягнутих за рішенням господарського суду міста Києва у справі № 910/16247/13 від 10.02.2014 р., посилаючись на приписи статей 599, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив у позові відмовити частково, посилаючись на те, що рішення суду фактично було виконано 22.04.2014 р., тобто з моменту зарахування 52 311,84 грн. на депозитний рахунок органу виконання рішень, отже розрахунок стягнення сум інфляційних нарахувань і 3% річних від простроченої суми слід нараховувати до 11.04.14 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.09.2015 р. (суддя Ковтун С.А.) позов задоволено повністю, стягнуто з Фірми "Т.М.М." - ТОВ на користь ТОВ "Мега Торг ЛТД" 15 301,45 грн. від інфляції, 2 343,28 грн. 3% річних.

Мотивуючи своє рішення, місцевий суд, застосувавши положення статті 599 Цивільного кодексу України, встановив, що належним чином зобов'язання було виконано з моменту зарахування суми боргу на рахунок стягувача, тобто 29.01.2015 р., а тому позивачем належним чином доведено порушення його прав зі сторони відповідача.

За апеляційною скаргою Фірми "Т.М.М." - ТОВ Київський апеляційний господарський суд (судді: Чорногуз М.Г., Рудченко С.Г., Агрикова О.В.), переглянувши рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2015 р. в апеляційному порядку, змінив рішення місцевого суду та виклав його в наступній редакції: позов задовольнити частково, стягнути з Фірми "Т.М.М." - ТОВ на користь ТОВ "Мега Торг ЛТД" інфляційних втрат за серпень 2013 р. - квітень 2014 р. в сумі 3 578,10 грн., 3% річних за період з 02.03.2013 р. по 21.04.2014 р. в сумі 1 130,80 грн.

Приймаючи рішення суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що борг вважається погашеним після перерахування відповідачем 52 311,84 грн. на депозитний рахунок ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві, тобто 22.04.2014 р.

ТОВ "Мега Торг ЛТД" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 р. у справі скасувати, залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2015 р., з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 599 Цивільного кодексу України щодо визначення моменту припинення зобов'язання виконанням.

Скаржник вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції, що датою припинення зобов'язання виконанням є дата фактичного перерахування суми боргу (22.04.2014 р.), а не дата отримання боргу стягувачем (29.01.2015 р.).

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив у задоволенні касаційної скарги відмовити та залишити в силі постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 р., посилаючись на те, що місцем виконання боржником грошового зобов'язання зі сплати на користь стягувача основного боргу за договором фінансового лізингу № 834/05/2007 від 15.05.2007 р. здійснено на виконання наказу господарського суду міста Києва № 910/16247/13 слід вважати депозитний рахунок органу ДВС, в провадженні якого перебуває відповідне виконавче провадження.

За таких обставин, зобов'язання Фірми "Т.М.М." - ТОВ зі сплати на користь ТОВ "МЕГА ТОРГ ЛТД" основного боргу за договором фінансового лізингу № 834/05/2007 р. від 15.05.2007 р., вважається припиненим з моменту зарахування коштів на депозитний рахунок органу ДВС - 22.04.2015 р.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 15.05.2007 р. між ТОВ "Ласка Лізинг" (лізингодавецем) та Фірмою "Т.М.М." - ТОВ (лізингоодержувачем) було укладено договір фінансового лізингу №834/05/2007, на виконання якого лізингодавець зобов'язувався передати без надання послуг з управління та технічної експлуатації, а відповідач прийняти в тимчасове володіння та користування за плату майно - телескопічний навантажувач 541-70 (предмет лізингу) згідно умов договору на строк з 15.05.2007 р. по дату виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за договором.

30.07.2009 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 834/05/2007/R до договору фінансового лізингу № 834/05/2007, якою були внесені зміни до графіку внесення платежів.

31.07.2007 р. ТОВ "Ласка Лізинг" на виконання умов договору передало предмет лізингу відповідачу, що підтверджується видатковою накладною №PH-0000296.

Відповідно до п. 2.3 договору, вартість предмета Лізингу складає суму, еквівалентну 81 691,00 умовних одиниць, в тому числі ПДВ у розмірі 20% - 13 615,17 умовних одиниць, представлених у гривнях України.

Порядок здійснення розрахунків за цим договором визначений у пунктах 6.4 - 6.8. Відповідно до умов пункту 6.11 зобов'язання за цим договором вважаються виконаними лізингоодержувачем тільки після сплати всіх платежів, встановлених умовами договору.

Відповідач в порушення умов договору не виконав взяті на себе зобов'язання щодо сплати лізингових платежів з 70 по 72 періоди, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 52 311,84 грн.

Тому ТОВ "Ласка Лізинг" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фірми "Т.М.М" - ТОВ про стягнення заборгованості, що склалася за договором фінансового лізингу № 834/05/2007 станом по 31.07.2013 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. у справі № 910/16247/13 з відповідача Фірми "Т.М.М." - ТОВ на користь ТОВ "Ласка Лізинг" стягнуто за договором фінансового лізингу № 834/05/2007 від 15.05.2007 р. заборгованість у розмірі 52 311,84 грн., неустойку у розмірі 677,42 грн., 3% річних у розмірі 143,84 грн.

05.12.2013 р. між ТОВ "Ласка Лізинг" та позивачем був укладений договір відступлення права вимоги (заміна сторони в зобов'язанні) № 225-11/2013 р., за умовами якого ТОВ "Ласка Лізинг" передало, а позивач ТОВ "Мега Торг ЛТД" прийняв на себе право вимоги виконання зобов'язань, які виникли на підставі договору фінансового лізингу № 834/05/2007 від 15.05.2007 р.