Постанова ВГСУ від 16.02.2016 року у справі №909/53/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року Справа № 909/53/14 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкін В.Е. - головуючого, Корнілова Ж.О., Чернов Є.В.за участю представників: від прокурора від Міноборони України від позивача розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 09 вересня 2015у справі№909/53/14 господарського суду Івано-Франківської областіза позовомІвано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України в особі Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат"доФізичної особи - підприємця ОСОБА_7простягнення 93520,26грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19.05.2015 року (судді Неверовська Л.М., Максимів Т.В., Кавлак І.П.) позов Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України в особі Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 про стягнення 93520 грн. 26 коп. задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 на користь Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" 3043 грн. 21 коп. боргу. В решті позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції про задоволення позову мотивоване тим, що доказами по справі документально підтверджується наявність у відповідача боргу перед позивачем в сумі 3043 грн. 21 коп.

Рішення мотивоване тим, що позивачем не враховано, що господарська операція з реалізації товарів (лісопродукції) фіксується у низці первинних бухгалтерських документів та повинна спричиняти реальні зміни майнового стану учасників господарської операції; для підтвердження факту здійснення будь-якої господарської операції можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Суму боргу в сукупному розмірі 35318,65 грн. документально підтвердити не надається можливим у даній справі. Крім того, між сторонами було укладено Договір № 177 від 03.10.2012 року про розпиловку лісоматеріалів та встановлено, що позивачем прийнято від відповідача на безоплатне відповідальне зберігання готову лісопродукцію на суму 33 813,0 грн., на яку слід зменшити заявлену суму боргу. А також, експертом документально підтверджується здійснення господарських операцій по передачі лісопродукції ФОП ОСОБА_7 на розпиловку Сколівському військовому лісгоспу Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" в кількості 56,19 м3 на загальну суму 21 345,40 грн. за період з 01.10.12 по 28.02.13 року.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.09.2015р. (судді Бонк Т.Б., Бойко С.М., Якімець Г.Г.) рішення господарського суду Харківської області від 01.10.2015 року залишено без зміни.

Позивач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд.

Скаржник доводить, що суд порушив норми ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 34, 43 ГПК України, оскільки факт отримання продукції відповідно до умов договору підтверджено, однак висновок експертизи яким визначено розмір заборгованості не є належним доказом і не може враховуваися судом, тому що експертом досліджувалося правильність ведення бухгалтерського обліку, виконання умов договору та питань, які не є предметом даного спору.

Відповідач звернувся до суду з письмовим клопотанням відкласти розгляд справи у звязку з неможливістю прийняти участь в розгляді, що призначений на 16.02.2016 р. Заявник також просить зобовязати скаржника надіслати йому копію касаційної скарги, яка не була йому надіслана відповідно до вимог ст. 111-1 ГПК України.

Суд касаційної інстанції, розглянувши відповідне клопотання, керується наступними мотивами.

Обставиною, яка зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні з врахуванням також підстав, наведених в ст. 77 ГПК України. Зазначені підстави оцінюються судом для реалізації передбаченого процесуальним законом права на відкладення справи з метою участі у її розгляді.

Заявником не доведено суду обставин, які унеможливили заявнику взяти участь в судовому засіданні з наданням будь-яких доказів на їх обґрунтування.

Касаційна інстанція відхиляє доводи про невиконання скаржником обов'язку з наділання копії касаційної скарги, оскільки відповідні докази органу поштового зв'язку про надіслання розглядалися судом при прийнятті скарги до розгляду, суд не має підстав не брати їх до уваги, заявником не доводиться належними доказами, що він не отримував поштової кореспонденції, зокрема, від скаржника.

За таких обставин, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для висновку про неможливість розгляду справи в попередньо призначеному судовому засіданні, тому клопотання про відкладення визнає необґрунтованим та відхиляє.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, що взяли участь в судовому засіданні, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.10.12 між Сколівським військовим лісгоспом Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 укладено договір №176 (надалі - Договір 176), згідно умов якого позивач зобов'язався відпустити за попередню оплату лісопродукцію з проміжного або нижнього складу позивача в кількості і по ціні згідно погодженої специфікації (додаток №1), який є невід'ємною частиною до договору.

Згідно п. 1.2. договору № 176, відповідач зобов'язався оплатити та прийняти товар у відповідності з його якістю та кількістю.

Згідно п. 2.1.1. договору № 176, відповідач зобов'язаний здійснювати за власні кошти загрузку товару на власний транспорт.

Відповідно до п. 3.1. договору № 176, товар вважається прийнятим відповідачем з моменту підписання сторонами товарно-транспортної накладної.

Згідно п. 3.2. договору № 176 загальна сума договору складає 2 720 000,0 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі товарно-транспортних накладних №013946 від 04.10.12; № 014223 від 29.10.12; № 014260 від 07.11.12; № 014398 від 28.11.12; № 014504 від 07.12.12; № 014506 від 07.12.12; № 014629 від 03.01.13; № 014631 від 04.01.13; № 014636 від 15.06.13; № 014643 від 24.01.13; нарядами на відпуск лісопродукції № 605 від 04.10.12; № 623 від 17.10.12; № 634 від 29.10.12; № 658 від 07.11.12; № 697 від 28.11.12; № 710 від 07.12.12; № 05 від 03.01.13; № 15 від 24.01.13; довіреностями № 01 від 04.10.12; № 02 від 01.11.12; № 4/04 від 04.12.12; № 02-01 від 02.01.13 отримано лісопродукцію на загальну суму 174 441 грн. 26 коп.

Відповідачем здійснено оплату вартості отриманої лісопродукції на суму 80921,0 грн. згідно прибуткових касових ордерів: №477 від 15.10.2012р. на суму 18860 грн., №552 від 30.11.2012р. на суму 22500 грн., №561 від 07.12.2012р. на суму 3561 грн., №616 від 28.12.2012р. на суму 4000 грн., №617 від 28.12.2012р. на суму 5000 грн., №618 від 28.12.2012р. на суму 2126 грн. 41 коп., №007 від 17.01.2013р. на суму 4873 грн. 59 коп., банківської виписки по рахунку від 15.11.2012р. на суму 20000 грн.

Також встановлено, що між сторонами укладено договір № 177 від 03.10.12 (надалі Договір № 177), предметом якого є розпилювання лісу круглого на брусок (палетну заготовку).

Згідно п. 2.1.1. вказаного договору, відповідач зобов'язаний надати позивачу сировину на виконання робіт по розпиловці.

Відповідно до п. 3.2. договору № 177 підставою для оплати за договором є акт виконаних робіт, що є невід'ємною частиною договору.

В матеріалах справи також наявні видаткові накладні на підтвердження факту передачі лісопродукції на розпиловку Сколівському військовому лісгоспу Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" в кількості 56,19 м3 на загальну суму 21345 грн. 40 коп. за період з 01.10.12 по 28.02.13 року, а саме видаткова накладна №5 від 03.01.2015р. в кількості 24,45 м3 на суму 5662 грн. 60 коп.; видаткова накладна №12 від 04.01.2015р. в кількості 8,74 м3 на суму 1922 грн. 80 коп.; видаткова накладна №19 від 15.01.2015р. в кількості 8 м3 на суму 1760 грн.; видаткова накладна №20 від 15.01.2015р. в кількості 15 м3 на суму 12000 грн.

В матеріалах справи відсутні акти виконаних робіт по розпиловці лісопродукції, які у відповідності до п. 3.2 договору №177 від 03.10.2012р. повинні оформлюватись Сколівським військовим лісгоспом Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат".