ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2016 року Справа № 5011-1/15463-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І. за участю представників:позивачаІващенко О.В. - довіреність від 11.11.2015 рокувідповідачаБойко О.С. - довіреність від 09.11.2015 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго"на постановувід 01.12.2015 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№ 5011-1/15463-2012 господарського суду м. Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго"до Житлово - будіельного кооперативу "Кристал - 17" простягнення 146 287,29 грн.
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2012 року Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-17» про стягнення з відповідача 128 963,98 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 6 662,23 грн. пені, 4 590,92 грн. інфляційних втрат, 6 070,16 грн. 3% річних на підставі приписів статей 526, 549, 550, 552, 610, 625 Цивільного кодексу України, посилаючись на неналежне виконання зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.12.1999 №1630307.
У відзиві на позовну заяву відповідач просив у задоволені позову відмовити посилаючись на те, що фактична температура теплоносія від теплових джерел "Енергопостачальної організації" невідображена в жодному з наданих позивачем документів: розрахунку ціни позову, довідках про надходження коштів за спожиту теплову енергію за договором №1630307 від 01.12.1999 року, табуляграмах за спірний період, копіях відомостей обліку споживання теплової енергії. Відповідач не може перевірити розрахунок позивача в частині обсягів споживання теплової енергії на потреби гарячого постачання.
У додаткових відзивах на позовну заяву відповідач заперечував проти позовних вимог позивача, посилаючись на їх необґрунтованість та недоведеність.
Відповідач зазначав, що згідно висновку експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо відсутності відомостей на підставі яких можливо було б підтвердити обґрунтованість об'єму та розміру спожитої ЖБК "Кристал - 17" теплової енергії, а також документального підтвердження первісними бухгалтерськими документами середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел позивача, у зв'язку з чим, на думку відповідача, позивач не довів свій позов в частині об'єму та розміру спожитої ЖБК "Кристл - 17" теплової енергії.
18.01.2013 року ЖБК "Кристал - 17" надало до суду клопотання про призначення судової економічної експертизи, яке було задоволено ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2013 року.
18.03.2013 року дана справа повернулась до господарського суду міста Києва з листом, в якому зазначено про неможливість проведення призначеної експертизи внаслідок відсутності обладнання та фахівців з досвідом.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.04.2013 року у даній справі було призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса. Витрати на проведення експертизи покладено на ЖБК «Кристал-17».
27.08.2013 року до господарського суду м. Києва надійшов висновок судово-економічної експертизи № 3284 від 12.08.2013 р. Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.11.2013 року у даній справі було призначено повторну комплексну судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Витрати на проведення експертизи покладено на ПАТ «Київенерго».
26.04.2014 року до господарського суду надійшов висновок судово-економічної експертизи № 1351513516/13-45 від 24.02.2014 р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2014 (суддяі В.І. Мельник) позов задоволено, стягнуто з ЖБК "Кристал - 17" на користь ПАТ"Київенерго" 128 963 грн. 98 коп. - основного боргу, 6662 грн. 23 коп. - пені, 6070 грн. 16 коп. - 3% річних, 4590 грн. 92 коп. - інфляційних втрат, судовий збір у розмірі 2925 грн. 76 коп. та вартість проведення експертизи у розмірі 5850 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно висновку комплексної експертизи Київського НДІ судових експертиз (визначено судом за зоною регіонального обслуговування) кількість спожитої теплової енергії в обсязі 2 418,38 Гкал, на суму 482 272,16 грн. кореспондується з розгорнутим розрахунком позивача.
За апеляційною скаргою ЖБК "Кристал - 17" Київський апеляційний господарський суд (судді: С.І. Буравльов, В.В. Андрієнко, В.В. Шапран) переглянувши рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2014 р. в апеляційному порядку, постановою від 01.12.2015 р., рішення господарського суду м. Києва від 21.07.2014 р. скасував частково та прийняв нове рішення, яким позов задовольнив частково, стягнув з Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-17» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 60 145,53 грн. основного боргу, 3 188,53 грн. 3% річних, 3 054,19 грн. інфляційних втрат та 4 523,27 грн. пені в іншій частині позовних вимог відмовлено, стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-17» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 1 301,42 грн. судового збору за подання позовної заяви; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на користь Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-17» 709,11 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 11 066,64 грн. витрат на проведення судових експертиз.
Суд апеляційної інстанції посилаючись на висновок комплексної судової експертизи із залученням фахівця в галузі теплопостачання №3241 від 24.06.2015 року зазначив, що з урахуванням фактично спожитої теплової енергії на потреби гарячого водопостачання в загальній кількості 2148,315 Гкал розмір заборгованості Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-17» за період з 01.12.2010 року по 01.10.2012 року перед ПАТ «Київенерго» складає 60 145,53 грн.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу за спожиту теплову енергію за договором № 1630307 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.12.1999 р. підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача лише 60 145,53 грн.
Здійснивши перерахунок розміру пені, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ПАТ «Київенерго» про стягнення 6 662,23 грн. пені підлягають задоволенню тільки в частині стягнення з відповідача 4 523,27 грн., оскільки розмір пені не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Також апеляційний господарський суд зазначав, що у зв'язку з частковим задоволенням суми основного боргу, перерахунку підлягають також 3% річних та інфляційні втрати.
Здійснивши перерахунок розміру інфляційних втрат та 3% річних, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ПАТ «Київенерго» про стягнення 4 590,92 грн. інфляційних втрат, 6 070,16 грн 3% річних підлягають задоволенню лише в частині стягнення з відповідача 3 188,53 грн 3% річних та 3 054,19 грн інфляційних втрат.
ПАТ "Київенерго" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 року, а рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року залишити без змін, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заявник касаційної скарги зазначає, що в порушення пунктів 7, 8, 9 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції не вірно врахував розмір заборгованості за теплову енергію на потреби опалення, що вказаний у висновку експерта та неправомірно зменшив суму нарахувань за спожиту теплову енергію на потреби опалення на суму аж 538 000, 00 грн.
Скаржник зазначає, що висновок експерта, покладений в основу постанови, і сама оскаржувана постанова складені та прийняті з порушенням норм матеріального права, а сема статей 3, 12, 13 Закону України "Про експертизу".
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги посилаючись, зокрема, на те, що документами ПАТ "Київенерго", які наявні в матеріалах справи, середньомісячна фактична температура теплоносія від теплових джерел "Енергопостачальної організації", з урахуванням якої він повинен визначати кількість теплової енергії розрахунковим способом у відповідності до п. 3.2 додатку №4 до договору №1630307 від 01.12.1999 року, документально не підтверджується. Таким чином, на думку скаржника, два висновки судових експертиз спростовують безпідставні твердження позивача.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Сервіси для юристів