ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2017 року Справа № 910/29733/15
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Самусенко С.С.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 (головуючий суддя Агрикова О.В., судді Калатай Н.Ф., Чорногуз М.Г.)у справі№ 910/29733/15 Господарського суду міста Києва (суддя Бондарчук В.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа"доПублічного акціонерного товариства "Сбербанк",треті особи1) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна, 2) Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,провизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,за участю представників: позивачаГей В.Р.,відповідачане з'явились,третьої особи-1не з'явились,третьої особи-2не з'явились,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2016 у справі №910/29733/15 позов задоволено: визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 20.04.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2104 на договорі застави, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрованим в реєстрі за № 4870.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2016 у справі № 910/29733/15 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2015 у справі № 910/29733/15.
Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, та порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 24, 26, 27, 28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст.ст. 82, 111-28 ГПК України.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача та третіх осіб не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідача та третіх осіб.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, 14.09.2011 між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", яке змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - банк, відповідач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію, за рахунок якої надав позичальнику кредитні кошти в межах встановленого договором ліміту кредитної лінії, а позичальник зобов'язався використовувати кредит на цілі, передбачені п. 1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути наданий йому кредит у розмірах та у терміни, визначені договором.
На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаним кредитним договором 14.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" (заставодавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (заставодержатель, відповідач) укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., зареєстрований в реєстрі за № 4870, за умовами якого в забезпечення виконання зобов'язань боржника за вказаним кредитним договором - ТОВ "Фудмаркет" у заставу передано основні засоби - торгівельне обладнання, яке належить заставодавцю на праві власності, перелік якого міститься в додатку 1 до цього договору.
Згідно з п. 3.2 договору застави, в редакції договору про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до договору застави, за взаємною згодою сторін загальна заставна вартість предмету застави складає 2.963.976,35 грн.
В додатку 1 до договору застави, в редакції договору про внесення змін № 1 до договору застави від 07.03.2013, сторони визначили новий перелік предмету застави.
Пунктами 6.1, 6.2, 6.4 договору застави передбачено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги, що забезпечені заставою. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання боржником будь-якого із зобов'язань, які випливають із кредитного договору, зазначених в ст. 2 договору застави, воно/и не буде/уть виконане/і або буде/уть виконане/і належним чином. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється або на підставі рішення суду в порядку, встановленому чинним законодавством України, або на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідач - ПАТ "Сбербанк Росії" як заставодержатель звернувся до позивача як заставодавця та до ТОВ "Фудмаркет" як позичальника з повідомленням-вимогою №172/4/28-2 від 08.01.2015 про погашення заборгованості за кредитним договором №115-Н/11/29/КЛ від 14.09.2011 у розмірі 13.345.286,60 доларів США протягом 30-денного строку з дня отримання вимоги та повідомив про те, що у випадку невиконання даної вимоги ним буде здійснено звернення стягнення на предмет застави за договором застави шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.
У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань з повернення кредиту відповідач 20.04.2015 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни із заявою № 3711/4/28-2 від 17.04.2015 про вчинення виконавчого напису на договорі застави від 14.09.2011.
На підставі заяви відповідача та доданих до неї документів 20.04.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2104, відповідно до якого звернуто стягнення на майно відповідно до переліку, зазначеного в договорі про внесення змін №1 до договору застави, що належить ТОВ "Фудмережа", в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Фудмаркет" перед банком згідно з договором про відкриття кредитної лінії №115-Н/11/29/КЛ від 14.09.2011, загальна сума якої станом на 08.01.2015 становить 13.345.286,60 доларів США - прострочена заборгованість з повернення кредитних коштів, що утворилась за період з 09.05.2014 по 26.12.2014.
Далі 16.10.2015 філією Державного підприємства "Національні інформаційні системи" в місті Києві та Київській області в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано звернення стягнення на предмет застави, визначений договором застави від 14.09.2011.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ від 04.11.2015 за вказаним виконавчим написом відкрито виконавче провадження № 49275822.
Однак заставодавець - ТОВ "Фудмережа" оскаржило зазначений виконавчий напис нотаріуса в судовому порядку. Визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із його вчиненням з порушенням законодавства є предметом спору у даній справі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції погодився з доводами позивача та встановив, що відповідачем не було дотримано визначеної ст.ст. 24, 26, 27, 28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" процедури звернення стягнення на предмет застави за договором в позасудовому порядку. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не надав приватному нотаріусу необхідного обсягу документів, які підтверджують наявність у боржника заборгованості у розмірі 13.345.286,60 дол. США, тобто заборгованість була спірною.
Однак колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції про те, що вказаний висновок місцевого суду є помилковим з огляду на таке.
Статтею 1 Закону України "Про заставу", яка кореспондується зі ст. 572 Цивільного кодексу України, встановлено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Правовим наслідком невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України є звернення стягнення на предмет застави. У ст. 574 Цивільного кодексу України визначено, що застава виникає на підставі договору.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 590 Цивільного кодексу України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави у разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Як зазначалось вище, 08.01.2015 банк звернувся до позивача та заставодавця з повідомленням-вимогою № 172/4/28-2 про погашення заборгованості за кредитним договором № 115-Н/11/29/КЛ від 14.09.2011 року у розмірі 13. 345. 286, 60 доларів США.
Згодом відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни із заявою № 3711/4/28-2 від 17.04.2015 про вчинення виконавчого напису на договорі застави від 14.09.2011.
Сервіси для юристів