Постанова ВГСУ від 16.01.2014 року у справі №20/87

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 року Справа № 20/87

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 05.11.13

у справі№20/87господарського судуДонецької областіза позовомДочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Макіївтепломережа"простягнення сумискарга на діїГірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиціїза участю представників від:позивачаТкаченко Р.Ю. (дов. від 08.01.14)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, в якій просила визнати неправомірними дій Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, які полягають у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 06.07.13 ВП № 30476380 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 29.11.11 у справі № 20/87; визнати незаконною постанову про закінчення виконавчого провадження від 06.07.13 ВП № 30476380 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 29.11.11 № 20/87; зобов'язати державного виконавця Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції відновити виконавче провадження та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.10.13 (суддя Величко Н.В.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.13 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Москальової І.В., суддів: Будько Н.В.,

Манжур В.В.), у задоволенні скарги Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на дії Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції відмовлено з посиланням на те, що вказані суми підлягають списанню відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", а тому виконавче провадження закінчене правомірно.

Не погодившись з судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скарго, в якій просить їх скасувати та задовольнити скаргу на дії Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції в повному обсязі. Касаційна скарга обґрунтована тим, що боржник безпідставно списав заборгованість перед ДК "Газ України", оскільки законодавець визначив, що на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" списанню підлягає заборгованість за природний газ, спожитий суб'єктами вказаного Закону, тоді як на день набрання чинності Законом судового рішення зі спору про стягнення із боржника штрафних та фінансових санкцій, яке набрало чинності, не існувало. Заборгованість за наказом від 29.11.11 у справі № 20/87, станом на 04.06.11 в бухгалтерському обліку суб'єктів списання відображена не була. Наполягає, що списання заборгованості зі штрафних санкцій повинно здійснюватись за договором про списання такої заборгованості. Також скаржник вказує на те, що стягнута ДВС із відповідача сума судового збору на рахунок стягувача перерахована не була.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 19.12.11 постановою державного виконавця Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 30476380 з примусового виконання судового наказу по справі № 20/87.

Протоколом від 12.12.11 засідання Комісії з питань списання заборгованості КП "Макіївтепломережа" прийнято рішення про затвердження суми заборгованості за природний газ, що підлягає списанню згідно Закону України № 3319-VІ від 12.05.11 "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.11 № 894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" у загальному розмірі 11806214,70 грн. У склад цієї суми увійшла також заборгованість за договором № 06/07-1356-БО- 8 у розмірі 1219915,18 грн., з яких пеня - 22047,39 грн., 3% річних - 161029,80 грн. та інфляційні - 1036837,99 грн.

На виконання зазначених вимог пункту 8 Порядку КП "Макіївтепломережа", своїм листом вих. № 06-15448 від 16.12.11, надіслав на адресу позивача інформацію про суми списаної заборгованості. Жодних заперечень з боку ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у відповідь надіслано не було. Заявою від 26.06.12 № 08-5082 КП "Макіївтепломережа" просило припинити виконавче провадження на суму списаної заборгованості. 06.07.13 державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 30476380 у зв'язку з повним фактичним виконанням, зазначену постанову направлено сторонам виконавчого провадження супровідним листом від 08.07.13 №16221.

Судами визнано дії ДВС правомірними та відмовлено у задоволенні скарги позивача. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірним висновок про списання сум штрафних санкцій, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі списання згідно із ЗУ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документу.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно зі статтею 605 ЦК України, зобов'язання, зокрема, припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків.

Відповідно до п.п. 2.1 і 2.2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VI від 12.05.11, підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.97 по 01.01.11, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом (04.06.11).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.11 № 894 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію. Даний порядок визначає механізм списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, зокрема зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Пунктом 6 Порядку передбачено, що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України №894 від 08.08.11 „Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" заборгованість зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий газ, спожитий ними у період з 1.01.97 по 1.01.11, щодо стягнення яких розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.

Таким чином, пунктом 7 вищевказаної постанови встановлено не порядок списання заборгованості, а спосіб визначення розміру заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій на підставі договорів про поставку природного газу. Доводи скаржника про обов'язковість укладення договору про списання заборгованості у зв'язку з прямою вказівкою закону, є неспроможними оскільки законом такої вказівки не передбачено, а встановлено лише визначення заборгованості у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України (таким договором є договір на поставку газу). Тому висновки судів про те, що штрафні санкції є списані та виконавче провадження в цій частині підлягає закінченню є правомірними.

Разом з тим, суди не дали належної правової оцінки доводам скаржника, що сума у розмірі 25618,00 грн. перерахована боржником на рахунок ВДВС, стягувачу не була перерахована.

Так, платіжними дорученнями № 1266 від 26.06.13, № 1188 від 18.06.13, № 1845 від 17.06.13 (а.с.43-45), грошові кошти у розмірі 25618,00 грн. перераховані боржником не стягувачу, а Гірницькому відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції.

Порядок видачі коштів стягувачам з депозитного рахунку органу Державної виконавчої служби визначений главою 12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.12 №512/5. Відповідно до п.12.18 цієї Інструкції, при перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підстав платіжних доручень. За таких обставин, доказами фактичного перерахування сум, які надійшли від боржника на депозитний рахунок ДВС, стягувачу є відповідні платіжні доручення такого органу з відміткою банку про їх виконання.

В матеріалах справи такі доручення відсутні, а судами не витребувані і не досліджені. Тому судові акти щодо розгляду скарги позивача на дії ДВС підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.