ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2016 року Справа № 910/4358/15-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Вовка І.В., Малетича М.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора міста Києва, Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016у справі№ 910/4358/15-г Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "С і Б"ДоДепартаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)за участюПрокуратури Голосіївського району міста КиєваПро за участю прокурора та представників від позивача: від відповідача:визнання недійсним договору, Збарих С.М., Духовна О.В., Глущенко Д.В.,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2015 у справі № 910/4358/15-г (суддя Прокопенко Л.В.) залучено до участі у справі прокуратуру Голосіївського району міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.08.2015 (суддя Прокопенко Л.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 (у складі колегії суддів: Алданової С.О. - головуючого, Дикунської С.Я., Коршун Н.М.) у справі № 910/4358/15-г у задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що на момент вчинення договору позивач здійснював дії за бажанням та усвідомлював наслідки вчинення правочину.
Постанову мотивовано тим, що на момент укладання договору, договір не суперечив чинному законодавству та моральним засадам суспільства, був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2015 (у складі колегії суддів: Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О., Чернова Є.В.) у справі № 910/4358/15-г рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 у справі № 910/4358/15-г Господарського суду міста Києва скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Судами не враховано, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення рішення Київської міської ради від 17.01.2008 № 3/4475 "Про бюджет міста Києва на 2008 рік"; постанови КМ України від 24.01.2001 "Про встановлення граничного розміру коштів засновників, що залучаються до розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів". Судами не враховано, що граничний розмір пайової участі позивача у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв'язку з будівництвом торговельно-офісного комплексу на вул. Саксаганського, 37 у м. Києві, повинен становити 20 відсотків вартості будівництва. Судами не враховано, що розмір пайової участі (пайового внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту при будівництві нових об'єктів повинен визначатися на підставі проектної документації, що підтверджує вартість об'єкта будівництва; укладення сторонами договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва можливо виключно після отримання позивачем документів про затвердження у встановленому порядку проекту будівництва (реконструкції) з техніко-економічними показниками.
Місцевому господарському суду необхідно встановити, чи визначено розмір пайового внеску, чи укладено договір на підставі документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта містобудування, з техніко-економічними показниками; чи дотримані вимоги норм Закону України "Про планування і забудову територій" та рішення Київської міської ради від 17.01.2008 № 3/4475 "Про бюджет міста Києва на 2008 рік". Судами не враховано рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2013 у справі № 5011-9/15826-2012 про стягнення заборгованості з оплати пайових внесків за вказаним договором. Судами не вирішено питання процесуального правонаступництва Головного управління економіки та інвестиції виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 у справі № 910/4358/15-г (суддя Мудрий С.М.) відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Рішення мотивоване тим, що на момент укладання договору договір не суперечив чинному законодавству та був спрямований на реальне настання правових наслідків.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 у справі № 910/4358/15-г (у складі колегії суддів: Пономаренка Є.Ю. - головуючого, Смірнової Л.Г., Дідиченко М.А.) рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "С і Б" до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним договору задоволено повністю.
Враховуючи, що договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 07.08.2008 № 434 укладено сторонами всупереч положенню Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються до розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів", тому договір підлягає визнанню недійсним.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016, заступник прокурора міста Києва, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 у справі № 910/4358/15-г, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 у справі № 910/4358/15-г залишити в силі.
У касаційній скарзі заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "С і Б" 07.08.2008 укладено договір № 434 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.
Відповідно до пункту 1.1. договору предметом договору є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної структури м. Києва у зв'язку з будівництвом торговельно-офісного комплексу на вул. Саксаганського, 37 у місті Києві.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що розмір пайового внеску, згідно із розрахунками 1, 2, 3 від 25.07.2008 становить 2603,72 тис. грн., який підлягає уточненню після введення в експлуатацію об'єкта і визначення фактичної вартості будівництва.
Пунктом 2.3. договору передбачено, що забудовник зобов'язаний після закінчення будівництва об'єкта надати Головному управлінню економіки та інвестицій акт про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, зареєстрований в Держархбудконтролі та документи, що підтверджують фактичну вартість будівництва.
Відповідно до пункту 3.1. договору пайової участі забудовник сплачує пайовий внесок вказаний у пункті 2.1. договору, у строк з серпня 2008 року по липень 2009 року включно, рівними частками щомісячно, але не пізніше 28-го числа кожного місяця.
Відповідно до пункту 2.1 договору сторонами погоджено розмір пайового внеску, який зобов'язався перерахувати позивач.
Крім цього, сторонами погоджено розмір пайового внеску, терміни сплати, умови індексації, майнові та інші права сторін.
Позивачем 26.05.2015 подано заяву про зміну підстави позову, в якій просить визнати недійсним договір № 434 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, укладеного між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "С і Б", оскільки сторонами визначено розмір пайового внеску у договорі без документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта містобудування, з техніко-економічними показниками; договір не приведено у відповідність до рішення Київської міської ради від 17.01.2008 № 3/4475 "Про бюджет міста Києва на 2008 рік".
Відповідно до частин 1, 5 статті 27 Закону України "Про планування і забудову територій", у редакції чинній на момент укладання договору (Закон втратив чинність згідно із Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI) фізична чи юридична особа, яка подала заяву (клопотання) про намір забудови на земельній ділянці, що перебуває у її власності або користуванні, має право на одержання вихідних даних для проектування об'єкта містобудування.
Вихідними даними можуть визначатись також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Сервіси для юристів