Постанова ВГСУ від 15.12.2016 року у справі №910/14083/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2016 року Справа № 910/14083/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В., суддіБакуліна С.В., Данилова М.В.,розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі№ 910/14083/13Господарського судуміста Києваза скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз"на дії Державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз"доПублічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик"простягнення грошових коштів,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Святогор О.А.- орган ДВС:Малкова М.В.ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" звернулося до господарського суду із скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2016 року (суддя Пригунова А.Б.) відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" у задоволенні скарги на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві.

Суд дійшов висновку, що дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження у зв'язку із територіальною непідвідомчістю відповідають нормам ст.ст. 20, 26 Закону України про виконавче провадження".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 року (судді: Тарасенко К.В., Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) ухвалу господарського суду міста Києва від 20.07.2016 року залишено без зміни.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати з підстав невірного застосування норм Закону України "Про виконавче провадження", скаргу на дії державного виконавця задовольнити.

Скаржник вважає, що висновок суду про не доведення ним обставин знаходження майна боржника на території Дніпровського району міста Києва не відповідають нормам закону, оскільки для нього як стягувача є достатнім заяви про знаходження майна боржника за тією чи іншою адресою, а обов'язок щодо виявлення такого майна лежить на державному виконавцю. При цьому, скаржник вважає, що як стягувач не повинен доводити відповідні обставини, а може лише заявити про це. Державний виконавець, за висновком скаржника, не вправі заперечувати проти заяв стягувача про належність або місцезнаходження майна боржника та ставити такі заяви під сумнів.

Скаржник звернувся до суду з заявою, в якій наголосив на підтриманні доводів касаційної скарги, що визнається судом як доповнення касаційної скарги.

Одночасно скаржник вважає, що скарга на дії державного виконавця не оплачується судовим збором, що значить, на його думку, про відсутність підстав для сплати судового збору за подання касаційної скарги, тому просить повернути сплачений судовий збір за подання касаційної скарги на оскаржувані у справі ухвалу та постанову.

В частині доводів про повернення судового збору суд виходить з наступних мотивів.

Відповідно до положень частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

При цьому у нормі частини другої цієї статті наведено випадки, коли судовий збір не справляється і в переліку цих випадків скарга на дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби відсутня.

З метою забезпечення однакового застосування норм права відповідно до положень статті 36 частини другої п.п.2, 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7 роз'яснив, що Законом України "Про судовий збір" не передбачено справляння судового збору за подання скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби (ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України); втім, з апеляційних та касаційних скарг на ухвали, винесені за результатами розгляду таких скарг, судовий збір справляється на загальних підставах (п. 2.1.).

Відтак, подання касаційних скарг на ухвали, винесені за результатами розгляду таких скарг, судовий збір справляється на загальних підставах, а базою для обрахування такого збору є ставка судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги на ухвалу суду, що відповідно до вимог п.п. 7 п. 2 частини другої ст. 4 Закону України "Про судовий збір" становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Враховуючи наведене, судовий збір, за подання касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду, якою переглядалася ухвала суду першої інстанції, прийнята за результатами розгляду скарги на дії відділу державної виконавчої служби, має становити 1378 грн.

Скаржник при поданні касаційної скарги сплатив 1450 грн, тому йому слід повернути 72 грн, як надмірно сплачений судовий збір.

Ухвалою Вищого господарського суд України від 01.12.2016 року розгляд касаційної скарги продовжено та відкладено на 15.12.2016 р.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014, у справі № 910/14083/13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" задоволено повністю та присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" грошові кошти: основного боргу - 180 000,00 грн. та судові витрати - 3 600,00 грн.

01.04.2014 Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ у справі № 910/14083/13 на виконання рішення від 10.12.2015.

07.04.2016 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/14083/13 від 01.04.2014 на підставі ст. 21, 23, п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з тим, що місцезнаходженням Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" є м. Київ, пр. Перемоги, 49/2, що територіально не відноситься до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві.