ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2016 року Справа № 910/1358/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддяЯценко О.В.суддіБакуліна С.В., Данилова М.В.,розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Євротрансбуд"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 у справі№ 910/1358/16Господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Євротрансбуд"до Київської міської радипро визнання недійсним окремих частин угоди
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:Гончар О.М.- відповідача:Візір А.С.ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротрансбуд" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - КМР) про визнання пункту 4 угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 19.04.2012 недійсним з моменту укладання (далі - Угода).
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2016 року (суддя Курдельчук І.Д.) позов задоволено.
Визнано пункт 4 угоди про поновлення та про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 19.04.2012, укладеної Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код: 22883141) та товариством з обмеженою відповідальністю "Євротрансбуд" (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 5-А; ідентифікаційний код: 32386812), посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округа Кравченко Н.П. 19.04.2012, зареєстрованої в реєстрі за № 278 та зареєстрованої Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.04.2012 за № 91-6-00957 у книзі записів державної реєстрації договорів, недійсним.
Суд дійшов висновку, що застосування 11,25% нормативного грошової оцінки як трикратного розміру земельного податку для земельних ділянок історико-культурного призначення, у даному випадку є порушенням норм чинного законодавства України (на момент укладення Угоди) та порушує права позивача; оскільки додатком № 12 до рішення КМР від 29.12.2011 № 1100/7336 була встановлена ставка орендної плати у розмірі 10%, то пункт 4 Угоди не відповідає вимогам законодавства України, а тому є підстави для визнання його недійсним.
При цьому, відхиляючи заяву відповідача про застосування позовної давності, суд виходив з тих мотивів, що підстав для застосування наслідків спливу строків позовної давності в порядку статті 267 ЦК України не має, оскільки суд погоджується з доводами позивача та вважає, що перебіг позовної давності почався з 11.06.2015.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 року (судді: Іоннікова І.А., Тищенко О.В., Гончаров С.А.) рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2016 року скасовано та прийнято нове рішення суду, яким у позові відмовлено повністю.
Апеляційна інстанція дійшла висновку, що визначення річної орендної плати за земельну ділянку у розмірі 11, 25 відсотків від її нормативної грошової оцінки не суперечить положенням Податкового кодексу України, так як не перевищує максимально допустимий розмір орендної плати - 12 відсотків, визначений підпунктом 288.5.2 зазначеного кодексу, а тому у позові слід відмовити.
При цьому, суд апеляційний господарський суд відхилив доводи міської ради щодо застосування наслідків спливу позовної давності з тих мотивів, що положення закону про правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права і факт його порушення або оспорювання. У випадках відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв'язку з необґрунтованістю самих вимог.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції прийшов висновку про відсутність порушеного права, тому застосування строків позовної давності відхилив.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротрансбуд" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі.
Скаржник вважає, що висновки апеляційного господарського суду невірні, оскільки не враховують правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду України, від 11 травня 2016р. у справі №6-824цс16, у якій зазначено, що обов'язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами за власним волевиявленням.
Скаржник стверджує, що встановлений розмір орендної плати є вищим ніж визначений рішенням Київської міської ради від 29.12.2011 №1100/7336 «Про бюджет міста Києва на 2012 рік», яке є актом цивільного законодавства, тому не відповідає такому акту.
Оскільки оспорюваний п.4 Угоди про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки в частині визначення розміру орендної плати, суперечить актам цивільного законодавства, а саме вимогам ст. 144 Конституції України, ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішенню Київської міської ради від 29.12.2011 №1100/7336 «Про бюджет міста Києва на 2012 рік», тому відповідний пункт підлягає визнанню недійсним.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.05.2008 КМР (орендодавець) та Товариством (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА), про що зроблено запис 15.05.2008 за №91-6-00778 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Рішенням Київської міської ради VIII сесії VI скликання від 01.12.2011 №811/7047 "Про поновлення товариству з обмеженою відповідальністю "Євротрансбуд" договорів оренди земельних ділянок на просп. Перемоги, 5-а у Шевченківському районі м. Києва від 26.01.2006 №91-6-00528 та від 15.05.2008 №91-6-00778" поновлено Товариству договори оренди земельних ділянок на просп. Перемоги, 5-а у Шевченківському районі м. Києва, зокрема, Договір.
Встановлено, що розмір річної орендної плати, визначеної в Договорі підлягає приведенню у відповідність до норм законодавства.
19.04.2012 КМР (орендодавець) та Товариством (орендар) укладено Угоду, яку посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА), про що зроблено запис 26.04.2012 за №91-6-00957 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Відповідно до пункту 1 Угоди сторони узгодили поновити на підставі рішення КМР від 01.12.2011 року №811/7047 та Закону України "Про оренду землі" на 5 (п'ять) років Договір.
У пункті 4 Угоди зазначено, що підпункт 4.2 Договору оренди сторони узгодили викласти в такій редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 11,25 ( одинадцяти цілих двадцяти п'яти сотих) відсотків від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством".
Сервіси для юристів