Постанова ВГСУ від 15.12.2015 року у справі №922/2290/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2015 року Справа № 922/2290/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І.за участю представників:позивачаПрокофєва Л.В. - довіреність від 13.01.2015 рокувідповідачаЗакаблуков А.С. - довіреність від 05.01.2015 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постановувід 14.09.2015 р. Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 922/2290/13 господарського суду Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" простягнення коштів у розмірі 23516725,75 грн.

В С Т А Н О В И В :

У червні 2013 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" про стягнення 23 516 725,75 грн. заборгованості за договором про закупівлю природного газу № 030112-БО-32 від 23.01.2013 р., з яких: основний борг - 19 589 613, 98 грн., пеня у розмірі 1 562 420,58 грн., штраф у розмірі 1 651 272,98 грн., 3 % річних - 651 048,17 грн. та інфляційні витрати у розмірі 62 370,03 грн., посилаючись на приписи статей 525, 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, з підстав неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору щодо своєчасної оплати поставленого природного газу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.11.2014 р. (суддя Суслова В.В.) позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 19 589 613, 98 грн. основного боргу, 156 242,06 грн. пені, 165 127, 30 грн. штрафу та 651 048,17 грн. 3 % річних.

За апеляційною скаргою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" Харківський апеляційний господарський суд (судді: Істоміна О.А., Білецька А.М., Горбачова Л.П.), переглянувши рішення господарського суду Харківської області від 17.11.2014 р. в апеляційному порядку, скасував його в частині задоволення клопотання відповідача та надання відстрочки виконання рішення суду на п'ять місяців - до 17 травня 2014 року, у задоволенні клопотання відмовив. В іншій частині рішення залишив без змін.

Не погодившись з судовими рішеннями ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою за результатами розгляду якої постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2015 р. судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" інфляційних втрат у розмірі 62 370, 03 грн., були скасовані, і в цій частині справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи господарський суд Харківської області рішенням від 25.06.2015 р. (суддя Присяжнюк О.О.) у задоволенні позову в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 62370,03 грн. відмовив.

11 серпня 2015 року від Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" до господарського суду Харківської області надійшла заява в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України про відстрочку виконання рішення господарського суду від 17.11.2014 року, яка ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.08.2015 року була задоволена.

Відстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 17.11.2014 року у справі № 922/2290/13 - до 01.02.2016 року.

Мотивуючи ухвалу суд першої інстанції зазначив щодо наявності підстав для застосування приписів статті 121 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, зокрема, що прострочка платежів відповідача об'єктивно виникла не з його вини, а внаслідок неузгодженості в сфері виділення бюджетних коштів та не покриття тарифами собівартості енергоносіїв, у зв'язку з введенням в дію порядку примусового перерозподілу грошей, які направляються до ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та не передбачають погашення існуючого боргу та нарахувань на суму боргу перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України".

За апеляційною скаргою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" Харківський апеляційний господарський суд (судді: В.І. Пушай, О.В. Плужник, О.А. Істомина), переглянувши ухвалу господарського суду Харківського області від 19.08.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 14.09.2015 р. залишив її без змін з тих же підстав.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 19.08.2015 року та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні заяви Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури територій" про відстрочку виконання рішення суду від 17.11.2014 року у даній справі, посилаючись на порушення та неправильне застосування попередніми судовими інстанціями приписів статей 43, 47, 32-34, 43, 121 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник вважає, що відповідачем не доведено наявності виняткових обстави, з якими приписи чинного законодавства пов'язують можливість надання розстрочки виконання судового рішення.

Крім того, за твердженням скаржника, суди попередніх інстанцій, в порушення приписів процесуального законодавства, не надали належну оцінку фінансовому становищу позивача, на яке негативно вплине розстрочка виконання судового рішення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено принцип обов'язковості виконання судових рішень та передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За приписами статті 116 цього Кодексу виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території" звернулось до господарського суду Харківської області із заявою в порядку частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 17.11.2014, посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вказаною нормою визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, оскільки у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому оцінка доказів, що підтверджують зазначені обставини повинна бути здійснена за правилами статті 43 цього Кодексу.

Задовольняючи заяву відповідача про розстрочку виконання рішення у справі, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, врахувавши матеріальні інтереси сторін у справі, оцінивши надані відповідачем документи і докази на підтвердження обставин неможливості одночасного і в повному обсязі виконання судового рішення, визнали доведеними відповідачем наявність таких обставин.