Постанова ВГСУ від 15.12.2014 року у справі №910/12804/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2014 року Справа № 910/12804/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Акулової Н.В. (доповідач), Алєєвої І.В., Прокопанич Г.К.розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 рокута на рішеннягосподарського суду міста Києва від 12.05.2014 рокуу справі№910/12804/13 господарського суду міста Києваза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солонь"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 419 619, 44 грн.

За участю представників:

від позивача: Величко О.В. (дов. б/н від 15.10.2014 року);

від відповідача: ОСОБА_6 (дов. б/н від 08.12.2014 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 року у справі №910/12804/13 (суддя: Марченко О.В.) позов задоволено частково; стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Солонь" 278 308,07 грн. заборгованості, 6 458, 21 грн. пені; 24 000 грн. штрафу; 103 901,01 грн. відшкодування упущеної вигоди (відступного); 3 000 грн. витрат на правову допомогу та 8 253,35 судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 року у справі №910/12804/13 (судді: Копитова О.С., Разіна Т.І., Сотніков С.В. ) апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2014 року по справі № 910/12804/13 залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2014 року по справі № 910/12804/13 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані обґрунтованістю позовних вимог, оскільки матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем належним чином умов Договору франчайзингу від 23.07.2011 року, у зв'язку з чим позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення заборгованості та штрафних санкцій; судом частково відмовлено в стягненні нарахованої позивачем пені, в зв'язку з невірним розрахунком.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 року та рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 року у справі №910/12804/13 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Солонь" до суду надійшли пояснення на касаційну скаргу, в яких позивач просить, касаційну скаргу залишити без задоволення, а прийняті у справі судові акти без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача, у судовому засіданні, заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за договором від 15.09.2007 (переукладено 23.09.2011) D.F.Export, який набув права на торговельну марку "DESSANGE" від DESSANGE International, та позивачем укладено генеральну угоду франчайзингу, за умовами якої ТОВ "Солонь" зобов'язане укладати угоди франчайзингу за формою, передбаченою D.F.Export, та разом з договорами франчайзингу - субліцензійні договори на використання торговельної марки "DESSANGE".

23.07.2008 року між ТОВ "Солонь" (франчайзер) та ОСОБА_4 (франчайзі) укладено договір франчайзингу №5 відповідно до предмету якого франчайзер надає франчайзі на строк дії та на умовах цього договору права на використання об'єктів інтелектуальної власності, виключні права на які належать франчайзеру. (п.1.1. договору). Строк дії цього договору складав три роки від дати його підписання, яка вказана у правому верхньому куті його першої сторінки (п.14 договору).

23.07.2011 року між ТОВ "Солонь" та ОСОБА_4 укладено договір франчайзингу б/н, відповідно до умов якого франчайзер надає франчайзі на строк дії та на умовах цього договору права на використання комплексу наступних об'єктів інтелектуальної власності, виключні права на які належать франчайзеру (п.1.1. договору), а саме:

п.1.1.1. ноу-хау щодо керування та ведення діяльності з надання послуг у межах салону; п.1.1.2. ноу-хау щодо дизайнерського оформлення та технологічного оснащення салону, а також специфіки надання послуг у салоні; п.1.1.3. комерційний досвід (маркетингове дослідження, план рекламної кампанії, консультації щодо надання перукарських та косметичних послуг, формування та навчання персоналу франчайзі); п.1.1.4.ділову репутацію франчайзера (корпоративний (фірмовий) стиль франчайзера, стандарти якості обслуговування та інше); п.1.1.5. торгівельні марки.

Детальна характеристика об'єктів інтелектуальної власності, зазначених в пп. 1.1.1. - 1.1.4. цього договору, права на які франчайзер передає франчайзі, міститься в додатках до цього договору. (п.1.2. договору).

Франчайзер надає франчайзі право використовувати торговельні марки виключні права на які належать франчайзеру, в порядку та на умовах окремого субліцензійного договору від 23.07.2011 р., укладеного між сторонами, який є додатком до цього договору. (п.1.3. договору).

Франчайзер має право контролювати якість послуг, наданих франчайзі в порядку та на умовах, встановлених Договором. Перевірка якості франчайзером може здійснюватися за згодою франчайзі або без такої (підпункт 4.1.2 пункту 4.1 Договору).

Франчайзі зобов'язаний виплачувати франчайзеру винагороду за використання об'єктів інтелектуальної власності, зазначених в пункті 1.1 Договору, в порядку та на умовах Договору (підпункт 4.4.1 пункту 4.4 Договору).

Пунктами 5.1., 5.2 та 5.4 сторони погодили, що винагорода франчайзера за надання франчайзі права на використання об'єктів інтелектуальної власності, зазначених в п. 1.1. договору, визначається відповідно до рахунків, виставлених франчайзером, окремо за використання, кожного об'єкту інтелектуальної власності. За використання об'єктів інтелектуальної власності, зазначених у п.п. 1.1.1- 1.1.4 договору, франчайзі зобов'язаний сплачувати франчайзеру щомісячну винагороду (роялті) в гривнях, що еквівалентна 3000 євро за офіційним курсом НБУ, встановленим на день підписання договору. Для оплати щомісячної винагороди франчайзер виставляє франчайзі відповідний рахунок. Щомісячна винагорода сплачується франчайзі в строк, що не перевищує 20 (двадцяти) робочих днів з моменту виставлення рахунку франчайзером.

Навчання первинного персоналу здійснюється на підставі і в порядку, встановленому Договором про навчання. Форма договору про навчання є додатком до Договору. Договір про навчання франчайзі зі франчайзером або навчальним центром має бути укладено в момент укладення Договору, без чого Договір вважатиметься таким, що не набрав чинності (підпункт 8.3.3 пункту 8.3 Договору).

Франчайзі має право замовляти, закуповувати, використовувати для надання послуг в салоні, реалізовувати і рекламувати (пропонувати у будь-який спосіб) товари інших осіб лише за письмової згоди франчайзера; франчайзі в процесі функціонування салону має право використовувати об'єкти інтелектуальної власності і рекламні матеріали, права на які належать іншим особам, та право на використання яких не надано цим Договором, лише за письмової згоди франчайзера (підпункти 9.2.4 і 9.2.5 пункту 9.2 Договору).