Постанова ВГСУ від 15.12.2014 року у справі №903/227/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2014 року Справа № 903/227/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Шевчук С.Р., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. - доповідач,розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УМС Поліестер"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 30.09.2014р.та ухвалугосподарського суду Волинської області від 11.08.2014р.у справі№903/227/14 господарського суду Волинської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УМС Поліестер"доДочірнього підприємства "Автоскладальний завод №1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс"простягнення 889 803,23 грн.на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 30.09.2014р.За участю представників:

- позивача: не з'явились;

- відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УМС Поліестер" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №1 Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" про стягнення 889 803,23 грн. в тому числі 733018,15 грн. основної заборгованості, 6890,96 грн. - інфляції, 123 210,39 грн. пені, 26 683,73 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Волинської області від 06.05.2014р. у справі №903/227/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УМС Поліестер" 733 018,15 грн. - основну заборгованість, 6890,96грн. - інфляційні втрати, 74030,42грн. - пені, 26683,73 грн. - 3 % річних, судовий збір в розмірі 16816,18 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2014р. апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" від 16.05.2014р. задоволено частково, рішення господарського суду Волинської області від 06.05.2014 року у справі № 903/227/14 скасовано в частині задоволення позовних вимог повністю, змінено в частині стягнення суми пені та судових витрат, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: " Позов задовольнити частково. Стягнути з дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" на користь ТОВ "УМС Поліестер" 733018,15 грн. - основної заборгованості, 6890,96 грн. - інфляційних втрат, 84352,12 грн. - пені, 26683,73 грн. - 3% річних, 17018,90 грн. - судового збору.

На виконання даної постанови 11.07.2014р. місцевим господарським судом видано відповідний наказ.

Дочірнє підприємство "Автоскладальний завод №1 Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" звернулося до господарського суду Волинської області з заявою, в порядку ст.121 ГПК України, про відстрочку виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2014р. у справі №903/227/14 з проханням відстрочити виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2014р. у справі №903/227/14 строком на один рік. В подальшому, відповідач уточнив вимоги заяви про відстрочення виконання рішення та просив відстрочити виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2014р. по справі № 903/227/14 строком на шість місяців до 11.02.2015р.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 11.08.2014р. у справі №903/227/14 (суддя Войціховський В.А.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.09.2014р. (колегія суддів у складі головуючого судді Бучинської Г.Б., суддів Василишина А.Р., Філіпової Т.Л.) заяву дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" про відстрочку виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2014р. у справі № 903/227/14 задоволено; відстрочено виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2014р. у справі №903/227/14 строком до 24.12.2014р.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.09.2014р. та ухвалу господарського суду Волинської області від 11.08.2014р. у справі №903/227/14 про відстрочку виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2014р. у справі №903/227/14 та постановити нове рішення про відмову у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2014р.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Зі змісту заяви про відстрочку виконання судового рішення вбачається, що відповідач посилається на знаходження його у тяжкому фінансовому становищі, на підтвердження чого останнім надано звіт про фінансовий стан підприємства за 2013р., звіт про фінансовий стан підприємства за перший квартал 2014р., звіт про фінансові результати за 2013р. та за І квартал 2014р., баланс за 2013р., баланс за І квартал 2014р., довідку №130/04-06 від 29.07.14р. про дебіторську заборгованість підприємства, довідку №131/04-06 від 29.07.2014р. про збитковість підприємства; довідки ПАТ "Банк "Київська Русь" від 29.07.2014р. №108/56, Луцького відділення ПАТ "ВТБ Банк" від 29.07.2014р. №959/1717-2, ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк" №1900/111 від 29.07.2014р., ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" №086-06/2691 від 29.07.2014р., ПАТ "Укргазпромбанк" №447 від 29.07.2014р. про відсутність грошових коштів для розрахунків із кредиторами.

Крім того, відповідач зазначив про наявність заборгованості КП "Київпастранс" в розмірі 19 964 651,48 грн., яка не погашена боржником, в результаті чого Дочірнє підприємство "Автоскладальний завод №1" ПАТ "АК "Богдан Моторс" звернулось за примусовим стягненням зазначених коштів, проте, внаслідок відсутності фінансування та недоотримання коштів КП "Київпастранс" з міського та державного бюджетів, виконавчі провадження залишились невиконаними (постанови відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 26.03.2014р. та від 28.04.2014р.). На думку відповідача ці обставини ускладнюють виконання рішення суду.

Задовольняючи Дочірньому підприємству "Автоскладальний завод №1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" заяву про відстрочку виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2014р., місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідачем в поданій ним заяві обґрунтовано та документально підтверджено обставини, які можуть ускладнити виконання постанови або зробити це неможливим та є підставою для вчинення, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, процесуальних дій.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи справу у повному обсязі згідно із положеннями ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, погодився із вказаним висновком суду першої інстанції та, залишаючи без змін ухвалу суду про відстрочення виконання рішення, виходив з того, що відсутність відстрочки виконання рішення по справі може призвести до утворення заборгованості перед бюджетом по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів), по виплаті заробітної плати працівникам та визнав вказані обставини достатніми для надання відповідачу відстрочки виконання рішення.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій неможливо погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду, судами попередніх інстанцій, в порушення статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, не з'ясовано обставин, які б зумовлювали ускладнення чи відсутність можливості виконати покладеного судом обов`язку на відповідача сплатити стягнену суму грошових коштів.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд повинен був врахувати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.

Однак, за переконанням колегії суддів касаційної інстанції, місцевий та апеляційний господарські суди наведених вимог не врахували, прийняли до уваги лише факти та доводи відповідача, не встановивши при цьому матеріальний інтерес позивача, що є порушенням принципів змагальності та рівності сторін перед законом і судом, передбачених ст.ст. 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити, що з аналізу процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання відстрочки виконання рішення суду вбачається, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку виконання судового рішення в судовому порядку з об'єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Відтак, залишивши поза увагою обставини, що мають бути досліджені, встановлені та яким має бути надана правова оцінка, суди припустились порушень викладених норм Господарського процесуального кодексу України, передчасно та з неповним з'ясуванням обставин справи прийняли оскаржувані судові акти.