ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2016 року Справа № 918/2063/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої, Г. Мачульського
за участю представників: позивача Прокоф'єва Л.В. - дов. від 21.04.2016 р. відповідача не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відділу примусового не з'явилися (про час і місце судового виконання рішень засідання повідомлено належно) управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" на постанову за заявою від 14.07.2016 Рівненського апеляційного господарського суду Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в матеріалах оскарження ухвали у справі № 918/2063/13 господарського суду Рівненської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до за участюТовариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області простягнення в сумі 7407581,33 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Рівненської області від 25.02.2014 р. (суддя Торчинюк В.Г.) позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Рівнетеплоенерго" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 5746679,35 грн. заборгованості, 512319,52 грн. пені, 546405,79 грн. штрафу, 40277,24 грн. інфляційних втрат, 204849,89 грн. - 3% річних та 65502,84 грн. витрат зі сплати судового збору.
Господарським судом Рівненської області 18.03.2014 р. було видано наказ на примусове виконання рішення господарського суду від 25.02.2014 р.
У листопаді 2015 року ТОВ "Рівнетеплоенерго" звернулось до господарського суду Рівненської області з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
У вказаній заяві відповідач просив визнати наказ господарського суду Рівненської області від 18.03.2014 р. таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 512319,52 грн. пені, 546405,79 грн. штрафу, 40277,24 грн. інфляційних втрат, 204849, 89 грн. - 3% річних.
В обґрунтування заяви заявник посилався на частину 13 статті 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (в редакції Закону України від 14.05.2015 № 423-VIІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"), якою було встановлено списання пені, штрафних та фінансових санкцій теплогенеруючих та теплопостачальних організацій за умови погашення ними у 3-місячний строк заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року.
Оскільки відповідач 03.09.2015 р., в межах строку визначеного вказаним Законом здійснив повне погашення суми основного боргу за спожитий природний газ до 01.01.2014 р., то він отримав право на списання пені, штрафних та фінансових санкцій.
Таким чином, на думку заявника, 512319,52 грн. пені, 546405,79 грн. штрафу, 40277,24 грн. інфляційних втрат, 204849,89 грн. - 3% річних, стягнутих рішенням господарського суду Рівненської області від 25.02.2014 р. у справі №918/2063/13, є фінансовими санкціями в розумінні частини 13 статті 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" та підлягають списанню на підставі її положень.
У письмових запереченнях на заяву ПАТ "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" просив відмовити у задоволенні заяви, з підстав викладених у запереченнях.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.12.2015 р. (суддя Торчинюк В.Г.) задоволено заяву ТОВ "Рівнетеплоенерго" про визнання наказу господарського суду у цій справі таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 512319,52 грн. пені, 546405,79 грн. штрафу, 40277,24 грн. інфляційних втрат, 204849,89 грн. - 3 % річних.
За апеляційною скаргою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" Рівненський апеляційний господарський суд (судді: Саврій В.А., Дужич С.П., Мамченко Ю.А.), переглянувши ухвалу господарського суду Рівненської області від 08.12.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 27.01.2016 р. залишив її без змін з тих же підстав.
Не погодившись з ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.12.2015 р. та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 р. ПАТ "НАК "Нафтогаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, за результатами розгляду якої постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2016 р. вказані судові акти були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду справи ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.05.2016 р. (суддя Марач В.В.) частково задоволено заяву ТОВ "Рівнетеплоенерго" про визнання наказу господарського суду від 18.03.2014 р. таким, що не підлягає виконанню (в частині). Визнано таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Рівненської області від 18.03.2014 р. у справі №918/2063/13 в частині стягнення з ТОВ "Рівнетеплоенерго" 512319,52 грн. пені та 546405,79 грн. штрафу. В решті заяви було відмовлено.
Мотивуючи ухвалу, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідачем в межах строку визначеного частиною 13 статті 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (в редакції Закону України від 14.05.2015 № 423-VIІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України") було здійснено повне погашення суми основного боргу за спожитий природний газ за договором купівлі-продажу від 30.09.2011 р., а тому у нього виникло право на списання спірних сум пені та штрафу.
Суд першої інстанції також вказав про те, що можливість списання 3% річних та інфляційних втрат зазначеним Законом не передбачена, оскільки ці нарахування не є штрафними або фінансовими санкціями, а є компенсацією кредитору за збитки, понесені внаслідок знецінення грошових коштів та інфляційних процесів за період прострочення платежу.
За апеляційною скаргою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" Рівненський апеляційний господарський суд (судді: Огороднік К.М., Коломис В.В., Петухов М.Г.), переглянувши ухвалу господарського суду Рівненської області від 16.05.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 14.07.2016 р. скасував її в частині часткового задоволення заяви та в частині визнання таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Рівненської області від 18.03.2014 р. у справі № 918/2063/13 щодо стягнення 512319,52 грн. пені та 546405,79 грн. штрафу, і в цій частині відмовив у задоволенні заяви ТОВ "Рівнетеплоенерго" про визнання наказу господарського суду Рівненської області від 18.03.2014 року у справі № 918/2063/13 таким, що не підлягає виконанню. В іншій частині ухвалу господарського суду Рівненської області від 16.05.2016 р. залишив без змін з тих же підстав.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що передбачене частиною 13 статті 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" списання пені, штрафних санкцій слід розглядати як невід'ємну частину реструктуризації заборгованості за природний газ, спожитий в період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., не погашеної на день набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (06.06.2015 р.) і не може розглядатися як окрема підстава для списання сум пені та штрафу, відтак, підстави для розповсюдження вищенаведеної норми на дані правовідносини, як і підстави для задоволення заяви відповідача та визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення пені та штрафу, відсутні.
Водночас суд апеляційної інстанції вказав про те, що можливість списання 3% річних та інфляційних втрат зазначеним Законом не передбачена, оскільки ці нарахування не є штрафними або фінансовими санкціями, а є компенсацією кредитору за збитки, понесені внаслідок знецінення грошових коштів та інфляційних процесів за період прострочення платежу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 р., а ухвалу господарського суду Рівненської області від 16.05.2016 р. залишити без змін, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, частини 13 статті 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (в редакції Закону України від 14.05.2015 № 423-VIІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"), статті 598 Цивільного кодексу України.
Скаржник зазначає, що Кабінетом Міністрів України не затверджено типову форму договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ та вказує на те, що 03.09.2015 р., в межах строку визначеного частиною 13 статті 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (в редакції Закону України від 14.05.2015 р. № 423-VIІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України") повністю погасив суму заборгованості за спожитий природний газ, а тому спірні суми пені і штрафу, стягнутих рішенням господарського суду Рівненської області від 25.02.2014 р. у цій справі підлягають списанню.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Сервіси для юристів