Постанова ВГСУ від 15.11.2016 року у справі №910/4305/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року Справа № 910/4305/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівВладимиренко С.В., Євсікова О.О. розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2016у справі№ 910/4305/16 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Інвестбудсерів" до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 4220825,83 грнв судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Рябко Є.О., дов. б/н від 28.03.2016

- відповідача: Суворова Л.В., дов. № 2-88 від 07.04.2016

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.05.2016 у справі № 910/4305/16 (суддя Комарова О.С.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2016 (у складі головуючого судді Яковлєва М.Л., суддів Рудченка С.Г., Майданевича А.Г.), позов задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Інвестбудсервіс" заборгованість за договором поставки № 1209000087 від 05.09.2012 у розмірі 4 203 616,59 грн, з яких: 2 241 568,56 грн - основного боргу, 153 102,20 грн - 3% річних, 1 808 945,83 грн. - інфляційних втрат.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, ПАТ "Укртрансгаз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 526, ч. 1 ст. 530, ч. 3 ст. 538, ст. 610, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625, ст. 629, ст. 631, ч.ч. 1, 2 ст. 692, ст. 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 188, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 32, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, зазначаючи, що оскільки позивач не надав відповідачу рахунок-фактуру на оплату товару за Договором, у останнього не виникло зобов'язання з оплати поставленого товару, просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2016 у справі № 910/4305/16 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Також скаржник просить зупинити виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2016 у справі № 910/4305/16 на час касаційного розгляду справи.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для його задоволення.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 05.09.2012 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, був укладений договір поставки №1209000087 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, поставити покупцеві метанол-ректифікат марки А (предмет закупівлі "спирти, феноли та їх похідні (метанол)" (далі - товар), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити визначений товар.

У відповідності до п.1.2 Договору найменування, номенклатура товару, його кількість, ціна, загальна вартість детально викладені в специфікації до цього договору.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що ціна (сума) цього договору становить 3 849 997,20 грн, в тому числі ПДВ 641 666,20 грн.

В пункті 3.2 Договору визначено, що ціна за одиницю товару зазначена у специфікації до даного договору.

Згідно із п.4.2 Договору покупець оплачує постачальнику товар по факту поставки протягом 45-ти (сорока п'яти) календарних днів з моменту отримання від постачальника рахунку - фактури.

Перехід права власності на товар відбудеться в момент його передачі покупцю. Датою поставки вважається дата підписання представником покупця видаткової накладної (п.5.4 Договору).

Договір набирає чинності з дати його укладання та діє один рік, а в частині здійснення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1 Договору).

В подальшому, між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 15.03.2013 до Договору, відповідно до п.2 якої погоджено внести зміни до пункту 3.1 Договору та викладено його в наступні редакції: ціна (сума) цього договору становить 5 763 337,44 грн, в тому числі ПДВ 960 556,24 грн.

Крім того, додатковою угодою №1 від 15.03.2013 до Договору погоджено доповнити договір пунктом 3.2.1, який викладено у наступній редакції: належною специфікацією до даного договору є специфікація №2 від 15.03.2013.

Так, у відповідності до специфікації №2 від 15.03.2013 до Договору позивач мав поставити відповідачу наступний асортимент та кількість товару: метанол-ректифікат марки А, ДСТУ 3057-95 (ГОСТ 2222-95), наливом в залізничних цистернах, у кількості 321,72 тони, вартістю 1 474 548,93 грн; метанол-ректифікат марки А, ДСТУ 3057-95 (ГОСТ 2222-95), наливом в залізничних цистернах (з урахуванням акцизного податку), у кількості 378,28 тони, вартістю 3 328 232,27 грн; загальна вартість товару з ПДВ 5 763 337,44 грн.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 2 241 568,56 грн, що підтверджується видатковими накладними, а саме: №901 від 15.10.2013 на суму 556 512,18 грн, №902 від 15.10.2013 на суму 554 295,00 грн, №903 від 15.10.2013 на суму 564 219,31 грн, №904 від 15.10.2013 на суму 566 542,07 грн. При цьому, позивач вказує, що відповідач не розрахувався за отриманий товар, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за Договором в розмірі 2 241 568,56 грн.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції за порушення виконання зобов'язання за Договором.

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, що строк оплати поставленого товару відповідно до умов п.4.2 Договору не настав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наступного.

Відповідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі -ГК Країни) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.