Постанова ВГСУ від 15.11.2016 року у справі №910/22788/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року Справа № 910/22788/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Жукової Л.В., Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"на ухвалугосподарського суду міста Києва від 25.04.2016та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.06.2016у справі № 910/22788/15 господарського суду міста Києваза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОТЕК"провизнання банкрутом за участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - Лисенко В.М., від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОТЕК" - Гевелюк В.М., від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фемелі Лайт Хаус" - Сабодаш Р.Б., від Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" - Примачук Л.Ф., від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Траст Груп" - Поляков В.Р.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2016 у справі № 910/22788/15 (суддя Чеберяк П.П.), зокрема, визнано кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОТЕК" Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" на суму 2 436,00 грн - перша черга; на суму 81 430 847,08 грн, як такі що забезпечені заставою майна боржника.

Відмовлено у визнанні кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", банк, кредитор) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОТЕК" (далі - ТОВ "ВІКОТЕК", боржник) на суму 114 035 496,96 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 910/22788/15 апеляційну скаргу ПАТ "Дельта-Банк" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 25.04.2016 у справі № 910/22788/15 щодо результатів розгляду заяви з кредиторськими вимогами ПАТ "Дельта-Банк" до ТОВ "ВІКОТЕК" від 22.10.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ "Дельта Банк" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило змінити ухвалу господарського суду міста Києва від 25.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 910/22788/15; визнати ПАТ "Дельта Банк" кредитором у справі № 910/22788/15 про банкрутство ТОВ "ВІКОТЕК" на загальну суму 195 466 344,04 грн, з розподілом черговості задоволення кредиторських вимог відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство); внести окремо до реєстру вимог кредиторів ТОВ "ВІКОТЕК" вимоги ПАТ "Дельта Банк", які забезпечені заставою боржника; внести до реєстру вимог кредиторів витрати на оплату судового збору, понесені ПАТ "Дельта Банк" при поданні заяви до господарського суду з грошовими вимогами у справі № 910/22788/15 про банкрутство ТОВ "ВІКОТЕК" на суму 2 436,00 грн в першу чергу, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 3 ст. 6, ст.ст. 509, 526, 543, 627 ЦК України, ст. 193 ГК України, ч. 8 ст. 23, ст. 45 Закону про банкрутство.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2015 порушено провадження у справі № 910/22788/15 про банкрутство ТОВ "ВІКОТЕК", введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Ягічева С.О.

Оголошення про порушення провадження у справі № 910/22788/15 опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 02.10.2015 за № 23469.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

27.10.2015 до господарського суду надійшла заява ПАТ "Дельта-Банк" від 22.10.2015 з кредиторськими вимогами до боржника на суму 195 468 780,04 грн.

Господарським судом встановлено, що заявлені кредитором вимоги складають заборгованість боржника за договором кредитної лінії № ВКЛ-419 від 06.10.2006 в розмірі 103 676 771,94 грн, з яких: 21 288 521,77 грн - сума заборгованості за простроченим кредитом, 4 330 743,68 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 254 021,88 грн - 3 % річних від суми простроченого кредиту, 6 599 939,40 грн - заборгованість за простроченими процентами, 804 623,43 грн - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 46 803,88 грн - 3 % річних від суми прострочених процентів, 70 352 117,89 грн - штраф; а також договором кредитної лінії № НКЛ-419/5 від 01.11.2007 в розмірі 91 789 572,10 грн, з яких: 50 142 122,83 грн - заборгованість за простроченим кредитом, 4 209 152,64 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 313 216,55 грн - 3 % річних від суми простроченого кредиту, 15 521 772,63 грн - заборгованість за простроченими процентами, 1 895 177,48 грн - пеня за несвоєчасне повернення процентів, 10 239,98 грн - 3 % річних від суми прострочених процентів, 19 597 890,00 грн - штраф. Крім того, кредитором заявлено вимоги, які складають витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 436,00 грн.

Згідно вимог ч. ч. 1, 2, 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Виходячи із вимог ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

На підставі вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що виходячи із вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", обов'язок розгляду грошових вимог та надання правового аналізу наданих кредитором письмових доказів, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру та змісту, а також, обов'язок встановлення розміру та моменту виникнення грошових вимог, покладений на господарський суд.

Розглядаючи заяву ПАТ "Дельта Банк" з грошовими вимогами до боржника, суд першої інстанції в ухвалі від 25.04.2016 встановив, що 06.10.2006 між ПАТ "Дельта Банк" та Публічним акціонерним товариством "Світ Електроніки" було укладено договір кредитної лінії № ВКЛ-419 (далі - кредитний договір 1).