ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2016 року Справа № 910/16379/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Жукової Л.В. (доповідач),суддів:Панової І.Ю., Куровського С.В., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 у справі № 910/16379/13 господарського суду міста Києва за позовомпублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до1) товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Істейт Бізнес Груп"; 2) фізичної особи-підприємця ОСОБА_7; 3) торгівельної біржі "Київська універсальна біржа" про визнання торгів недійсними
за участю представників сторін: ОСОБА_7 - ОСОБА_5
в с т а н о в и в:
Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі, позивач або Банк) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Істейт Бізнес Групп" (далі, відповідач-1), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (далі, відповідач-2), Торгівельної біржі "Київська універсальна біржа" (далі, відповідач-3) про визнання недійсними відкритих торгів з реалізації спірного нерухомого майна, що відбулися 14.08.2012; визнання недійсним протоколу Торгівельної біржі "Київська універсальна біржа" від 14.08.2012 про проведення відкритих торгів з продажу майна банкрута - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7; визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірного нерухомого майна, укладених між ФОП ОСОБА_7 та ТОВ "Реал Істейт Бізнес Групп" за наслідком проведених торгів, оформлених протоколом від 14.08.2012.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході підготовки та проведення аукціону (відкритих торгів) з реалізації майна Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7. в межах ліквідаційної процедури у справі про банкрутство були допущені численні порушення законодавства, а також не було отримано згоди позивача як заставодержателя майна на його відчуження. Відкриті торги, в результаті яких було реалізовано заставне нерухоме майно, були проведені в ході незаконної процедури банкрутства, провадження якої було припинено постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2012 у справі №21/17-5170-2011.
Справа судами розглядалась неодноразово.
За результатами нового розгляду прийнято рішенням від 03.03.2016 у справі №910/16379/13 (суддя Головатюк Л.Д.), яким господарським судом міста Києва позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Визнано недійсними відкриті торги, що відбулися 14.08.2012 з реалізації нерухомого майна.
Визнано недійсним протокол Торгівельної біржі "Київська універсальна біржа" від 14.08.2012 про проведення відкритих торгів з продажу майна банкрута суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7.
Визнано недійсними договори купівлі-продажу, укладені між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 в особі ліквідатора Хайла Миколи Володимировича та товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Бізнес Групп".
Присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" судовий збір у розмірі 2 785 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 (головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2016 у справі №910/16379/13 задоволено.
Рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2016 у справі №910/16379/13 скасовано.
Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9; код ЄДРОПУ 14305909) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (65070, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 3 785 (три тисячі сімсот вісімдесят п'ять) грн. 10 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Видачу наказу доручено господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 у справі №910/16379/13 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, пославшись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. ст. 11, 12 Закону України "Про іпотеку", ст. 17 Закону України "Про заставу".
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
Тому, враховуючи особливості процедури банкрутства, господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів; визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 23.09.2014 у справі № 908/1689/13, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.
Оскільки, нова редакція Закону про банкрутство вступила в силу 19.01.2013, а відчуження майна на спірних відбулось у серпні 2012, тому у даному випадку застосовуються норми Закону про банкрутство в редакції чинній до 19.01.2013.
Підставою для визнання недійсними аукціону, як самостійного правочину, є виключно порушення встановлених законодавством правил його проведення, зокрема процедури підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.
Слід відзначити, що аукціон безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство, тому його оспорювання можливе тільки за умови існування процедури банкрутства, в якій його проведено. Отже, за відсутності триваючого провадження у справі про банкрутство оспорювання проведеного у цій справі аукціону не може мати місце.
Звертаючись із даним позовом, після припинення процедури банкрутства, позивач посилався на порушення його прав як заставодержателя нерухомого майна, що було об'єктом спірних торгів від 14.08.2012, обґрунтовуючи свою позицію неправомірними діями ліквідатора та організатора аукціону в ліквідаційній процедурі при реалізації заставного майна.
Як встановлено під час розгляду справи, у лютому 2012 року порушено провадження у справі №21/17-5170-2011 про банкрутство ФОП ОСОБА_7, постановою господарського суду Одеської області від 14.02.2012 боржника визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.
14.08.2012 за результатом проведення відкритих торгів у межах ліквідаційної процедури було здійснено реалізацію нерухомого майна банкрута.
Про проведення зазначеного аукціону з продажу майна, що належить боржнику, кредиторів у справі про банкрутство повідомлено арбітражним керуючим Хайлом М.В., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями реєстрів відправки поштової кореспонденції з описом вкладення від 12.06.2012, 06.08.2012, 10.08.2012, 11.08.2012 (том 3, а.с. 197-200), 20.07.2012 у газеті "Правда та кривда" №27 оприлюднено інформацію стосовно часу та місця проведення торгів (том 4, а.с. 35).
Сервіси для юристів