ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2015 року Справа № 908/6177/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Коробенка Г.П.,
суддів Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,
за участю представників сторін:
позивача Пашка С.Г. дов. №386 від 20.04.2015
відповідача не з'явився
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2015
у справі №908/6177/14 Господарського суду Запорізької області
за позовом Державного підприємства "Одеська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська"
про стягнення 31055,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Одеська залізниця" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" про стягнення 31055 грн. штрафу за неправильне визначення маси вантажу у залізничній накладній.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.02.2015 (суддя Колодій Н.А.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 (судді: Горбачова Л.П., Білецька А.М., Істоміна О.А.), позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" 15527,50 грн. штрафу та 1827грн. судового збору. В інший частині позову відмовлено.
В частині задоволення позову судові рішення мотивовані встановленням факту неправильного визначення вантажовідправником - відповідачем маси вантажу у накладній, за що ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць передбачено стягнення штрафу. В частині відмови у позові судові рішення мотивовані тим, що суд має право зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх змінити, зменшивши розмір штрафу до суми провізної плати - 6211,00 грн.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено:
29.08.2014 відповідно до залізничної накладної №52208592 Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" (відповідач) відвантажило на адресу Ладижинська ТЕЦ ПАТ "ДТЕК "Западенерго", станція призначення Ладижин Одеської залізниці, п'ять вагонів з вантажем - вугілля кам'яне, загальною масою 344100 кг, зокрема, у вагоні №53589560 - нетто - 68000 кг, тара - 24000 кг.
31.08.2014 на проміжній станції Знам'янка Одеської залізниці під час перевірки маси вантажу, відправленого за вказаною накладною, здійснено контрольне зважування на вагонних вагах та виявлено різницю в масі вантажу у вагоні №53589560, про що складений комерційний акт АА №031880/587/22.
Комерційним актом АА №031880/587/22 від 31.08.2014 зафіксовано різницю у дійсній вазі та зазначеній відповідачем в накладній, у вагоні №53589560: по накладній нетто - 68000 кг, а фактично виявилось брутто - 84350 кг, тара з документа 24000 кг, нетто - 60350 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 7650 кг. Про складення комерційного акта відмічено у залізничній накладній.
На станції призначення Ладижин перевірено масу вантажу у вказаному вагоні, в результаті чого розбіжностей з даними комерційного акта не виявлено, про що в акті АА №031880/587/22 зроблено відповідну відмітку.
Статтями 2, 5, 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998 №457, передбачено, що Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом; на підставі цього Статуту Мінтрансом затверджені "Правила перевезень вантажів", які є обов'язковими для всіх юридичних осіб; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Пунктом 1.1 розділу 4 Правил оформлення документів, а також статтями 23, 24 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 "Правил оформлення перевізних документів" своїм підписом підтверджує представник відправника; вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Частина 1 статті 24 Статуту залізниць України визначає, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Сервіси для юристів