ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2015 року Справа № 910/29688/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційних скарг- Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична консультаційна фірма "Дарина"; - Публічного акціонерного товариства "Київський дослідно-експериментальний механічний завод"на постановувід 18.06.2015 Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/29688/14господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юридична консультаційна фірма "Дарина"доПублічного акціонерного товариства "Київський дослідно-експериментальний механічний завод"проспонукання до припинення зловживання цивільними правами та відновлення попереднього становищаза зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства "Київський дослідно-експериментальний механічний завод"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Юридична консультаційна фірма "Дарина"простягнення заборгованостів судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Кісельова Л.В. (довіреність № 80 від 29.12.2014) Стрілко О.В. (довіреність № 20а від 27.01.2015)В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Домнічева І.О.) від 31.03.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Сулім В.В., судді - Отрюх Б.В., Гаврилюк О.М.) від 18.06.2015, у справі № 910/29688/14 в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю.
В касаційній скарзі ТОВ "Юридична консультаційна фірма "Дарина" просить скасувати ухвалені по справі судові акти в частині відмови у задоволенні первісного позову та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.13, 14, 15, 16, 309, 358 ЦК України; в частині відмови в зустрічному позові ухвалені по справі судові акти просить залишити без змін.
В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Київський дослідно-експериментальний механічний завод" просить скасувати ухвалені по справі судові акти в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та прийняти нове рішення щодо задоволення зустрічного позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.16, 360, 1166 ЦК України, ст.314 ГК України.
У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.
Заслухавши пояснення по касаційним скаргам представників скаржників, які підтримали викладені в них доводи, заперечення на касаційні скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична консультаційна фірма "Дарина" (далі - позивач за первісним позовом) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київський дослідно-експериментальний механічний завод" (далі - відповідач за зустрічним позовом) про: - відновлення становища, що існувало до порушення, шляхом визнання договору між ПАТ "КДЕМЗ" та ТОВ "ЮКФ "Дарина" за №4-01/09.2013 про відшкодування витрат за послуги від 01.09.2013 з протоколом розбіжностей від 20.09.2013 укладеним безстроково; - заборону відповідачу за первісним позовом вчиняти дії, прямо чи опосередковано спрямовані на припинення або обмеження надходження електроенергії, тепла, води до нежилого приміщення №3 (з приміщення №1 по приміщення №26) в будівлі виробничого корпусу (літ. "Д") на III (третьому) поверсі, загальною площею 350,30 (триста п'ятдесят цілих тридцять сотих) кв.м за адресою м. Київ, вул.Фрунзе, 40, що складає 2/100 (дві сотих) частини від майнового комплексу за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 40 загальною площею 15921,40 кв.м, та/або відведення стічних вод із зазначеного приміщення. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач ухиляється від узгодження порядку подальшої участі сторін, які є співвласниками нерухомого майна, у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, незважаючи на звернення ТОВ "ЮКФ "Дарина" з пропозицією розпочати переговорний процес з цього питання, чим ставить під загрозу порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача за первісним позовом, яке у випадку припинення постачання електроенергії, теплової енергії, водопостачання та водовідведення не зможе належним чином виконати свої зобов'язання перед орендарями майна позивача та понесе збитки.
Відповідач за первісним позовом звернувся до суду із зустрічним позовом про стягнення збитків, завданих внаслідок ухилення співвласника, яким є позивач за первісним позовом, від відшкодування витрат, понесених ПАТ "КДЕМЗ" на управління, утримання та збереження спільного майна, пропорційно своїй частці, яка становить 1,84%.
Відмовляючи у задоволенні первісного і зустрічного позовів, суди правомірно виходили із такого.
24.10.2005 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична консультаційна фірма "Дарина" уклала з Відкритим акціонерним товариством "Київський дослідно-експериментальний механічний завод" договір купівлі-продажу нежилого приміщення (далі - договір), за яким позивач за первісним позовом купив у відповідача за первісним позовом нежиле приміщення №3 (з приміщення №1 по приміщення №26) в будівлі виробничого корпусу (літ. "Д") на 3 (третьому) поверсі, загальною площею 350,30 кв.м за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 40, що складає 2/100 (дві сотих) частини від майнового комплексу за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 40 загальною площею 15921,40 кв.м.
Право власності позивача за первісним позовом на зазначені приміщення було зареєстроване у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна в реєстраційній книзі 27П-261 реєстраційний запис №5959 від 11.11.2005 (наявне в матеріалах справи).
У 2013 сторони врегулювали відносини з участі у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна шляхом укладення договору №4-01/09.13 про відшкодування витрат за послуги від 01.09.2013 з протоколом розбіжностей від 20.09.2013. Цим договором сторони погодили порядок організації надання в їх спільному майновому комплексі послуг з постачання електроенергії, теплової енергії, водопостачання та водовідведення, а саме - всі договори з відповідними службами укладає відповідач за первісним позовом, яке забезпечує отримання всіх комунальних послуг в приміщеннях, а позивач за первісним позовом в свою чергу - відшкодовує їх в порядку, передбаченому договором.
26.12.2013 сторони підписали Угоду №1 про внесення змін та доповнень до договору №4-01/09.13 про відшкодування витрат за послуги від 01.09.2013, яким продовжили дію договору до 31.12.2014 на таких самих умовах.
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина 1 статті 631 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.1 угоди №1 до договору визначено, що договір діє з 01.09.2013 по 31.12.2014.
Відповідач за первісним позовом до закінчення дії договору звернувся до позивача за первісним позовом з листом вих. №173 від 19.12.2014 з пропозицією звернутися до підприємств, що надають послуги з постачання електроенергії, опалення, холодної води, забезпечення нормального функціонування каналізаційних систем у приміщеннях позивача за первісним позовом, та укласти з ними відповідні договори.
26.12.2014 позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом і повідомив, що не заперечує проти можливості укласти прямі договори на постачання електроенергії, опалення, холодної води та каналізації з підприємствами, що надають такі послуги.
Відповідно до ч.2 ст.14 Цивільного кодексу України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч.1, 2 ст.651 Цивільного кодексу України).
З огляду на викладене та враховуючи, що правовідносини сторін за договором №4-01/09.13 від 01.09.2013 припинилися, оскільки строк його дії закінчився і між сторонами не досягнуто згоди на підписання нового або продовження безстроково дії договору №4-01/09.13 від 01.09.2013; відповідач за первісним позовом не має будь-яких договірних зобов'язань перед позивачем за первісним позовом, останнім не доведено, що зобов'язання відповідача за зустрічним позовом забезпечувати надходження у приміщення позивача за первісним позовом електроенергії, тепла, води, відведення стічних вод виникли з інших, передбачених ст.11 Цивільного кодексу України, підстав, суди дійшли правомірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог про відновлення становища, що існувало до порушення, шляхом визнання договору між ПАТ "КДЕМЗ" та ТОВ "ЮКФ "Дарина" за №4-01/09.2013 про відшкодування витрат за послуги від 01.09.2013 з протоколом розбіжностей від 20.09.2013 укладеним безстроково.
Також правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині заборони відповідачу за первісним позовом вчиняти дії, прямо чи опосередковано спрямовані на припинення або обмеження надходження електроенергії, тепла, води до нежилого приміщення №3 (з приміщення №1 по приміщення №26) в будівлі виробничого корпусу (літ. "Д") на III (третьому) поверсі, загальною площею 350,30 (триста п'ятдесят цілих тридцять сотих) кв.м. за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 40, що складає 2/100 (дві сотих) частини від майнового комплексу за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 40 загальною площею 15921,40 кв.м., та/або відведення стічних вод із зазначеного приміщення, оскільки встановленими судами обставини не підтверджується, що відповідач за первісним позовом чинить незаконні перешкоди позивачу за первісним позовом у отриманні електроенергії, тепла, води від постачальників, яким ПАТ "КДЕМЗ" не є.
Щодо відмови в задоволенні зустрічного позову.
Згідно п. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Сервіси для юристів