ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2015 року Справа № 904/6478/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді:Дроботова Т.Б., Алєєва І.В. (доповідач), Данилова М.В.за участю представників: від прокуратури:Боднарчук В.М., посв. №023013 від 22.11.2013р.;від позивача:не з'явився;від відповідача:не з'явився;від третьої особи:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуКриворізької міської радина постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2015р.у справі господарського суду№904/6478/13 Дніпропетровської областіза позовомКриворізького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Криворізької міської радидо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5третя особаДержавна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській областіпростягнення збитків за порушення користування земельною ділянкою в розмірі 273 812,56грн.В С Т А Н О В И В:
Криворізький прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Криворізької міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів в розмірі 273 812,56грн.
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2014р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2015р. у справі №904/6478/13, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Позивач, Криворізька міська рада, з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 02.09.2015р. №03-05/1303 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Рогач Л.І., для розгляду касаційної скарги у справі №904/6478/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Дроботова Т.Б., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Данилова М.В.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.09.2015р. задоволено клопотання позивача про поновлення строку на подання касаційної скарги, відновлено строк на її подання, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.
В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 15.09.2015р. був присутній прокурор. Від позивача надійшло клопотання, в якому останній підтримав вимоги касаційної скарги та просив розглянути касаційну скаргу без участі його представника. Відповідач та третя особа уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Криворізької міської ради.
Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 є власником складу легкозаймистих речовин К, загальною площею 68,1 кв.м., та гаражу У, загальною площею 143,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 26.03.2004р.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23.03.2006р. за ОСОБА_5 визнано право власності на нежитлові будови, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, а саме прохідна літ. Ж розміром 12,35 х 4,84 м. з навісом літ З розміром 12,35 х 13,60 м. Право власності на зазначені будови 09.08.2006р. зареєстроване КП "Криворізьке бюро технічної інвентаризації".
31.07.2006р. між Криворізькою міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 укладено тимчасову угоду №798/3 про плату за фактичне користування земельною ділянкою
Пунктом 6 визначено, що строк дії угоди з 31.07.2006р. по 24.07.2007р. включно і після закінчення терміну дії угоди подальше користування фактичним землекористувачем земельною ділянкою без оформлення права її користування є неправочинним.
27.03.2013р. головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області складено акт, що ділянка за формою статистичної звітності 6-зем не обліковується, відноситься до земель, не наданих у власність чи користування, належить до державної власності. Межі земельної ділянки не встановлені.
На підставі акту перевірки від 27.03.2013р. відповідачу вручено припис №27/04, яким останнього зобов'язано оформити правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою площею 0,3791 га розташовану у Жовтневому районі м. Кривого Рогу, по АДРЕСА_3 відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області складений повторний акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства відповідачем від 24.05.2013р. №135/27, яким встановлено, що останній не виконав умови припису №27/04 від 27.03.2013р. щодо оформлення правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою 0,3791 га під розміщення майстерні технічного обслуговування автомобілів за адресою: АДРЕСА_3, у зв'язку з чим Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області складений повторний припис №114/27 від 24.05.2013р. про усунення порушень, а також складений протокол про адміністративне правопорушення №27/05 від 24.05.2013р.
Відповідно до п. 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" при вирішенні спорів за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення ст. 22 ЦК України, ч. 2 ст. 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).
У розгляді таких справ господарські суди мають докладно з'ясовувати причини неоформлення чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористування та обставини, пов'язані із вжиттям господарюючими суб'єктами усіх залежних від них заходів щодо одержання документів, які посвідчують право землекористування. При цьому суду слід враховувати вимоги ч. 2 ст. 120 ЗК України, якою передбачено що у разі коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, у відповідача виникло право власності на нерухомість, яка знаходиться на спірній земельній ділянці, на підставі цивільно-правових угод, тобто за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству.
Пунктом 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено, що у разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" господарським судам необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем вчинялись дії щодо узаконення користування земельною ділянкою, зокрема, замовлення проекту обґрунтування площі земельної ділянки під майстерню по ремонту автомобілів у Жовтневому районі АДРЕСА_4,АДРЕСА_3,АДРЕСА_2,АДРЕСА_5; численні звернення до Управління Держземагенства України та його територіальних органів, а також до органів прокуратури щодо укладення договору оренди земельної ділянки та надання офіційного роз'яснення стосовно грошової оцінки землі.
Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій враховано, що відповідач від моменту укладення тимчасової угоди №798/3 та реєстрації в органах ДПІ та протягом усього наступного періоду користування земельною ділянкою вносив до державного бюджету плату, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями, а також відповідно до листа Криворізької міжрайонної ДПІ ДПС у Дніпропетровській області від 06.06.2013р. №7833/10/172, за період з 01.06.2010р. по 31.05.2013р. відповідачем сплачено задекларовану суму орендної плати за спірну земельну ділянку.
Беручи до уваги вищевикладене, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов до вірного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають наданим доказам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, оскільки господарські суди попередніх інстанцій в порядку ст.ст. 43, 47, 33, 34, 35, 43, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, вірно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Сервіси для юристів