Постанова ВГСУ від 15.07.2015 року у справі №904/1338/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року Справа № 904/1338/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А., суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б.за участю представників:позивача, відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства фірми "МГТ"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 р.у справі № 904/1338/14 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПриватного підприємства фірми "МГТ"доМалого приватного підприємства фірми "Еквівалент"пророзірвання договору та стягнення 20 051, 99 грн.В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство фірма "МГТ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Малого приватного підприємства фірма "Еквівалент", з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.04.2014 р., про розірвання договору підряду № 189 від 06.09.2013 р., а також стягнення збитків у розмірі 19 840, 00 грн. та 3% річних у розмірі 225, 03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням робіт за договором та приписами статті 1212 Цивільного кодексу України, з посиланням на безпідставне набуття відповідачем передоплати за спірним договором.

23.04.2014 р. від Приватного підприємства фірми "МГТ" надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить розірвати договір підряду № 189 від 06.09.2013 р. та стягнути з Малого приватного підприємства фірми "Еквівалент" передплату в розмірі 19 840,00 грн., 3% річних у розмірі 211, 99 грн. та інфляційні збитки в розмірі 379, 71 грн.

Проте, господарський суд Дніпропетровської області вказану заяву відхилив, зокрема, в частині вимог про стягнення з відповідача інфляційних збитків, у зв'язку з тим, що розгляд справи № 904/1338/14 по суті на момент подачі вказаної заяви, якою частково змінено предмет позову, вже було розпочато.

Мале приватне підприємство фірма "Еквівалент" позов не визнало, зазначаючи, що договір підряду № 189 від 06.09.2013 р. був виконаний останнім належним чином, але Приватне підприємство Фірма "МГТ" не бажає прийняти виконані роботи.

За результатом нового розгляду справи № 904/1338/14 рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014 р. у даній справі (суддя Турчин С.О.), у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства фірми "МГТ" відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 р. у даній справі (колегія суддів: головуючий Орєшкіна Е.В., судді Широбокова Л.П., Пруднікова В.В.), рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014 р. залишено без змін, з тих же підстав.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, Приватне підприємство фірми "МГТ" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги Приватне підприємство фірма "МГТ" посилається на те, що судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено всіх доказів в їх сукупності та встановлено всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не було досліджено та не оцінено докази, які б підтверджували належне виконання Малим приватним підприємством фірмою "Еквівалент" своїх зобов'язань за договором договору підряду № 189 від 06.09.2013 р., а також стверджує, що останнім не було усунуто ряд наданих йому зауважень щодо якості виконаних робіт, з огляду на що Приватним підприємством фірмою "МГТ" понесені збитки та не отриманий очікуваний результат.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.07.2015 р. касаційну скаргу Приватного підприємства фірми "МГТ" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.07.2015 р.

У відзиві на касаційну скаргу Мале приватне підприємство фірма "Еквівалент" обґрунтовує свою правову позицію та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства фірми "МГТ" без задоволення.

Сторони про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, проте, не скористались правом присутності своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції 15.07.2015 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 06.09.2013 р. між Малим приватним підприємством фірма "Еквівалент" (підрядник) та Приватним підприємством фірма "МГТ" (замовник) був укладений договір підряду №189, за умовами якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання за власний рахунок та зі своїх матеріалів виконати роботи з монтажу та запуску системи відеоспостереження на об'єкті: "Виробнича база ПП фірми "МГТ" за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Шосейна, 34; передати робочу систему відеоспостереження замовнику в установлені строки, провести навчання персоналу замовника роботі з системою відеоспостереження.

За пунктом 1.2. договору система відеоспостереження являє собою: відеореєстратор в комплекті з двома жорсткими дисками (16 зон) 700TVL HIKVIGION (завод виробник Китай); відеокамери кольорові з ik підсвітленням (день-ніч) 600\700TVL виробник Китай на платах Soni - 14 шт.; пасивний приймач сигналу - 14 шт.; активний приймач сигналу на 16 каналів - 1 шт.; блок безперебійного живлення - 1 шт.; коробка КРМ - 5 шт.; коробка типу КМ - 14 шт.; кабель та супроводжувальні матеріали; блоки живлення 5А - 7 шт, змонтовані у вказаних замовником точках, об'єднаних в єдину систему з точками доступу на робочих комп'ютерах співробітників замовника у кількості не менше 3-х (пункти 1.2.1. - 1.2.9.).

Пунктом 1.3. договору сторони визначили функціональні можливості системи відеоспостереження.

Згідно пункту 2.1. договору підрядник зобов'язався протягом 20 робочих днів з моменту передплати виконати роботи та передати замовнику робочу систему відеоспостереження за актом приймання-передачі, а також, провести навчання персоналу замовника роботи з системою відеоспостереження у строк до 01.10.2013р. (пункт 2.1.2. договору).

В свою чергу, замовник, відповідно до пункту 2.2. договору, зобов'язався прийняти виконані роботи, надати письмові зауваження (у випадку їх виявлення) та оплатити виконані роботи відповідно до договору.

За пунктом 3.1. договору вартість робіт, з урахуванням всіх матеріалів і витрат підрядника, складає 24 800 грн., у т.ч. ПДВ 4 133, 33 грн., які перераховуються у наступному порядку: протягом 3-х днів після укладення договору 80% вартості; після прийняття робіт у підрядника 20% вартості у строк 3-х банківських днів (пункт 3.2. договору).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2013 р.; у всіх інших випадках - до повного виконання взятих на себе сторонами зобов'язань.

За пунктом 7.1. договору усі зміни до договору та доповнення до нього дійсні лише у тому випадку, якщо вони оформлені у письмовій формі та підписані обома сторонами. Розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін, що оформлюється протоколом та засвідчується сторонами (пункт 7.3. договору).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.