Постанова ВГСУ від 15.06.2016 року у справі №925/193/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року Справа № 925/193/15 Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Грека Б.М.,за участю представників сторін позивача - Мушинська М.В.; відповідача - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дізарт Плюс"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від21.04.2016за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Дізарт Плюс"проперегляд за нововиявленими обставинамирішенняГосподарського суду Черкаської областівід04.09.2015у справі925/193/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дізарт Плюс"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14"простягнення 83 312, 40 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дізарт Плюс" (далі - ТОВ "Дізарт Плюс") звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14" (далі - ТОВ "Колос 14") про стягнення заборгованості у розмірі 65 066, 37 грн, 3% річних у сумі 2 064, 30 грн та інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 16 181, 73 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.02.2015 порушено провадження у справі № 925/193/15 за позовом ТОВ "Дізарт Плюс" до ТОВ "Колос 14" про стягнення 83 312, 40 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області (суддя Гура І.І.) від 04.09.2015 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) від 21.10.2015 рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2015 залишено без змін.

ТОВ "Дізарт Плюс" звернулось до Господарського суду Черкаської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2015.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області (суддя Дорошенко М.В.) від 03.03.2016 відмовлено ТОВ "Дізарт Плюс" у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2015. Рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2015 залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Жук Г.А., судді Мальченко А.О., Суховий В.Г.) від 21.04.2016 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.03.2016 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2016, ТОВ "Дізарт Плюс" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.06.2016 касаційну скаргу ТОВ "Дізарт Плюс" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.06.2016.

На адресу суду 10.06.2016 від ТОВ "Колос 14" надійшла телеграма з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника товариства. При цьому, ТОВ "Колос 14" заперечує проти касаційної скарги та просить відмовити в її задоволенні.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами при прийнятті рішення від 04.09.2015 у даній справі Господарський суд Черкаської області виходив з того, що поданими ТОВ "Дізарт Плюс" доказами не доводився факт поставки ТОВ "Колос 14" та отримання останнім товару, оскільки оригіналу видаткової накладної, копія якої додана до позовної заяви, на вимогу суду надана не була, не надано на вимогу суду договору, укладеного з відповідачем, який би обумовлював поставку зазначеного товару, не подано інших документів, які б підтверджували перевезення товару в місцезнаходження відповідача чи будь-яке листування між сторонами щодо узгодження порядку, строків та інших умов спірної поставки. Враховуючи заперечення відповідача у підписанні видаткової накладної та отриманні ним товару, судом була призначена почеркознавча експертиза підпису на видатковій накладній №РН-0000047 від 08.01.2014 року, яка залишилась без виконання, оскільки оригіналу даної видаткової накладної сторонами надано не було. ТОВ "Дізарт Плюс", пояснюючи неможливість подання оригіналу накладної, посилалось, зокрема, на факт крадіжки, про що було повідомлено правоохоронні органи та внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

ТОВ "Дізарт Плюс" звернулось до Господарського суду Черкаської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2015.

В обґрунтування заяви ТОВ "Дізарт Плюс" посилалось на те, що оригінал видаткової накладної № РН-0000047 від 08.01.2014 був викрадений, що підтверджується витягом з кримінального провадження № 12015250040001083 від 13.03.2015, протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення (або таке, що готується) від 13.03.2015, протоколом допиту потерпілого від 13.03.2015. Відповідно до акту про повернення документів від 18.01.2016 оригінал видаткової накладної № РН-0000047 від 08.01.2014 був повернутий ТОВ "Дізарт Плюс", у зв'язку з цим ТОВ "Дізарт Плюс" наявність оригіналу видаткової накладної № РН-0000047 від 08.01.2014 вважає нововиявленою обставиною у даній справі, яка має істотне значення для її вирішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" зазначено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

З врахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що видаткова накладна не може вважатись нововиявленою обставиною, оскільки є саме доказом, на підтвердження вказаних позивачем обставин, зокрема, факту поставки товару, і може підтверджувати право позивача як постачальника на отримання вартості поставленого товару. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що факт поставки та відповідні підтверджуючі докази були предметом дослідження при розгляді позову господарським судом першої інстанції та апеляційним господарським судом, якими було прийнято рішення про безпідставність та відмову у задоволенні позову на підставі поданих сторонами доказів в їх сукупності (з врахуванням пояснень сторін, видаткової накладної, податкових накладних тощо), а не лише за фактом неподання оригіналу видаткової накладної.

Окрім того, суд апеляційної інстанції вказав, що повернення позивачу після прийняття Господарським судом Черкаської області рішення від 04.09.2015 2015 у справі №925/193/15 оригіналу видаткової накладної від 08.01.2014 №РН-0000047 не є обставиною (фактом), на якій (якому) ґрунтуються позовні вимоги ТОВ "Дізарт Плюс", а є обставиною, яка лише означає про знаходження позивачем раніше втраченого доказу, а тому місцевий господарський суд правильно дійшов висновку, що обставини, на які посилається ТОВ "Дізарт Плюс" у поданій заяві не є нововиявленою обставиною в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.