Постанова ВГСУ від 15.06.2016 року у справі №910/23245/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року Справа № 910/23245/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Дунаєвської Н.Г., Іванової Л.Б.,

за участю представників: позивача та третьої особи - Павліка О.М. дов. від 22 квітня 2016 року та № 215 від 14 червня 2016 року, відповідача - Козленко О.В. дов. № 000440/14 від 25 червня 2014 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Основа" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2016 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом ТОВ "Галицька Основа" до ПАТ "Альфа-Банк", третя особа - ТОВ "Основа", про визнання припиненими правовідносин за договором поруки,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року ТОВ "Галицька Основа" (далі - позивач) звернулось до ПАТ "Альфа-Банк" (далі - відповідач), третя особа - ТОВ "Основа", з позовом про визнання припиненими з 4 січня 2015 року правовідносин за договором поруки № 14/694/2010/П-2, укладеним між позивачем та відповідачем 27 вересня 2011 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не реалізував своє право на звернення з вимогою до позивача протягом встановленого законом строку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12 листопада 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2016 року апеляційну скаргу ТОВ "Галицька Основа" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 12 листопада 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Основа" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12 листопада 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2016 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 82, ч. 1 ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 12 жовтня 2010 року між ПАТ "Банк Кіпру" (яке в подальшому змінило своє найменування на ПАТ "НЕОС БАНК"), правонаступником якого є ПАТ "Альфа-Банк" (банк), та ТОВ "Основа" (позичальник) укладено кредитний договір № 14-694/2010, предметом якого є надання банком позичальнику у тимчасове користування грошових коштів на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у вигляді невідновлювальної кредитної лінії на умовах: сума кредиту - 1500000 доларів США 00 центів; строк користування кредитом з 12 жовтня 2010 року по 11 жовтня 2012 року (включно); процентна ставка за користування кредитом - LIBOR (1M)+10,5% процентів річних за строковою заборгованістю та LIBOR (1M)+15,5% процентів річних у разі порушення позичальником строків повернення заборгованості за цим договором.

Пунктом 2.8 кредитного договору передбачено, що банк встановлює графік погашення заборгованості за наданим кредитом у відповідності до додатку № 1 до цього договору, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.2.5 кредитного договору позичальник зобов'язаний забезпечити повне повернення кредиту та процентів за користування ним, а також сплату неустойки (штрафу, пені) за цим договором в строк по 11 жовтня 2012 року.

У подальшому між сторонами укладено ряд додаткових угод до кредитного договору, якими вносились зміни та доповнення до вказаного кредитного договору.

Додатковою угодою № 3 від 27 вересня 2015 року сторони погодили викласти п. 1.1.2 кредитного договору у наступній редакції: "строк користування кредитом встановлюється з 12 жовтня 2010 року по 11 жовтня 2017 року (включно)".

Додатковою угодою № 11 від 9 липня 2012 року сторони визначили, що сума кредиту складає 4465000 доларів США 00 центів.

Додатковою угодою № 14 від 23 квітня 2013 року сторони виклали додаток № 1 до кредитного договору (Графік повернення кредитної заборгованості) у новій редакції, визначивши дату погашення кредиту - 11 жовтня 2017 року та розмір погашення кредиту.

Згідно п. 3.2.12 кредитного договору позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також неустойку (пені, штраф) незалежно від строку настання виконання зобов'язання за цим договором у випадку, зокрема, затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на два календарні місяці та/або несплати позичальником більше однієї виплати згідно умов цього договору, яка перевищує 5 процентів суми кредиту.

Пунктом 3.3.7 кредитного договору визначено, що банк має право вимагати дострокове повернення кредиту, погашення процентів за ним та сплати інших платежів, передбачених цим договором, у випадку порушення позичальником умов, зазначених у п. п. 3.2.11, 3.2.12 цього договору.

27 вересня 2011 року між ПАТ "Банк Кіпру" (кредитор) та ТОВ "Галицька Основа" (поручитель) укладено договір поруки № 14-694/2010/П-2, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно у повному обсязі відповідати за порушення ТОВ "Основа" зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 14-694/2010, укладеного між кредитором та позичальником 12 жовтня 2010 року.

Згідно п. п. 2.1, 2.2, 2.3 та 2.4 договору поруки змістом зобов'язання є повернення кредиту за кредитним договором в сумі 4110000 доларів США в строк до 11 жовтня 2017 року з дотриманням при цьому визначеного кредитним договором порядку сплати періодичних платежів або у випадках, передбачених кредитним договором та/або цим договором, та/або чинним законодавством України.

Відповідно до п. 4.1.1 договору поруки поручитель зобов'язаний в семиденний строк з дня отримання письмової вимоги кредитора виконати забезпечене порукою зобов'язання шляхом перерахування суми основної (позичкової) заборгованості за кредитом, процентів, комісій, неустойки (пені, штрафів) та інших платежів, а також витрат кредитора, пов'язаних з пред'явленням вимог і отриманням виконання за кредитним договором, та збитків кредитора, завданих порушенням позичальником своїх обов'язків за кредитним договором, на рахунки, вказані у вимозі кредитора.

Пунктом 4.1.2 договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язаний у разі невиконання позичальником та/або поручителем забезпеченого порукою зобов'язання, відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарні боржники всім своїм майном, на яке згідно з чинним законодавством України може бути звернено стягнення.

9 липня 2012 року додатковою угодою № 2 сторони виклали п. 2.1 договору поруки у новій редакції, зазначивши, що змістом зобов'язання, забезпеченого порукою, є повернення кредиту за кредитним договором в сумі 4465000 доларів США 00 центів у строк до 11 жовтня 2017 року (кінцевий термін) з дотриманням при цьому визначеного кредитним договором порядку сплати періодичних платежів або у випадках, передбачених кредитним договором та/або цим договором та/або чинним законодавством України.