Постанова ВГСУ від 15.06.2016 року у справі №910/14226/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року Справа № 910/14226/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівКочерової Н.О. (доповідач), Попікової О.В., Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.04.2016у справі № 910/14226/15 господарського суду міста Києваза позовомпублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Банк Розвитку"допублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"простягнення 3 207 189,94 грнза заявоюпублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"провизнання наказу таким, що не підлягає виконанню за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: Василенко А.О., дов. від 21.03.2016

ВСТАНОВИВ:

10.02.2016 публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до господарського суду із заявою про визнання наказу господарського суду міста Києва від 13.01.2016 у справі № 910/14226/15 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ПАТ "Укртрансгаз" простроченої заборгованості по процентам у розмірі 2 715 394,86 грн.

В обґрунтування заяви відповідач зазначав, що його обов'язок, як боржника, зі сплати на користь позивача простроченої заборгованості по процентам у вказаному розмірі за рішенням господарського суду міста Києва від 13.01.2016 у даній справі є припиненим у зв'язку із зарахуванням зустрічної однорідної вимоги відповідача до позивача на вказану суму за договором на розрахунково-касове обслуговування №ТF.201670.001 від 10.12.2013, укладеним між ним та позивачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.03.2016 (суддя: Ващенко Т.М.) відмовлено у задоволенні заяви відповідача про визнання наказу господарського суду міста Києва від 13.01.2016 у даній справі таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2016 (склад колегії суддів: Жук Г.А. - головуючий, Мальченко А.О., Дикунська С.Я.) апеляційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 09.03.2016 - без змін.

Судові рішення мотивовані відсутністю підстав для визнання спірного наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки рішення господарського суду міста Києва від 25.08.2015 у даній справі відповідачем не виконано, заявником не надано доказів того, що наказ був виданий господарським судом помилково та доказів, які б свідчили про припинення обов'язку боржника повністю чи частково у зв'язку з його добровільним виконанням боржником чи іншою особою. Суди дійшли висновку, що підстави для проведення взаємозаліку між сторонами відсутні, оскільки припинення зобов'язання зарахуванням можливе лише коли між сторонами відсутній спір відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання, а позивач (стягувач) заперечує проти зарахування вимог, заявлених відповідачем. За висновком судів, позивач не позбавлений можливості захистити свої майнові права на грошові кошти, розміщені на його рахунку в ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку" на підставі договору на розрахунково-касове обслуговування №ТF.201670.001 від 10.12.2013, в порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки позивач відповідно до постанови НБУ від 21.12.2015 та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.12.2015 знаходиться в процедурі ліквідації.

В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" просить ухвалу місцевого і постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про визнання наказу господарського суду міста Києва від 13.01.2016 у даній справі таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ПАТ "Укртрансгаз" простроченої заборгованості по процентам у розмірі 2 715 394,86 грн. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, рішенням господарського суду міста Києва від 25.08.2015 у даній справі, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2015, позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Укртрансгаз" на користь ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку" 2 715 394,86 грн простроченої заборгованості по процентам, 491 795,08 грн пені.

13.01.2016 господарським судом міста Києва на виконання зазначеного судового рішення видано відповідний наказ.

04.02.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№50022546 від 04.02.2016 та повідомлено боржника про можливість добровільного виконання наказу.

10.02.2016 публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про визнання наказу господарського суду міста Києва № 910/14226/15 від 13.01.2016 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 2 715 394,86 грн простроченої заборгованості по процентам.

В обґрунтування заяви відповідач послався на наявність у сторін вказаної справи взаємних зобов'язань, що виникли у відповідача перед позивачем на підставі судового рішення у даній справі про стягнення 2 715 394,86 грн простроченої заборгованості по процентам за кредитним договором, та зобов'язань, що виникли у позивача перед відповідачем на підставі укладеного між ними договору на розрахунково-касове обслуговування №ТF.201670.001 від 10.12.2013 на таку ж суму, і такі взаємні зобов'язання припинились їх зарахування шляхом надіслання відповідачем заяви про припинення зобов'язань заліком зустрічної однорідної вимоги № 16398/8-001 від 24.12.2015.

Згідно зі ст.124 Конституції України та ст.115 ГПК України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1 ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Частинами другою та четвертою статті 117 ГПК України визначено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. У разі якщо наказ було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Таким чином, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, законом пов'язується з певними обставинами, які мали місце на момент його видачі (пред'явлення до виконання):

- помилковою видачею, зокрема, коли судове рішення не підлягало негайному виконанню і не набрало законної сили або пред'явлено до виконання після скасування судового рішення, на підставі якого було видано наказ;

- повним (частковим) погашенням боргу, щодо якого видано наказ, в добровільному порядку боржником чи за нього іншою особою;

- з інших причин, наприклад, списання боргу внаслідок прийняття відповідного нормативного акта.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, рішення господарського суду міста Києва від 25.08.2015 у даній справі було залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2015. Наказ на виконання вказаного судового рішення було видано господарським судом міста Києва 13.01.2016, тобто після набрання рішенням законної сили, а в матеріалах справи відсутні докази того, що наказ був видано господарським судом помилково.

Крім того, судами встановлено, що на момент подання відповідачем заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, рішення господарського суду міста Києва від 25.08.2015 у даній справі відповідачем не виконано.

При цьому відповідач, посилаючись на п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст. 601 ЦК України стверджує, що його зобов'язання перед банком щодо сплати заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 2 715 394,56 грн припинилися шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за його заявою №163987/8-001 від 24.12.2015, що є підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.