Постанова ВГСУ від 15.06.2016 року у справі №908/2670/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року Справа № 908/2670/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Акулової Н.В. (доповідач), Дунаєвської Н.Г., Саранюка В.І. розглянувши касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" м.Донецьк на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 16.12.2015 року та рішенняГосподарського суду Запорізької області від 01.07.2015 року у справі№908/2670/15 Господарського суду Запорізької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" м.Донецьк до Дочірнього підприємства "Компанія "ФПС Україна" м.Донецьк простягнення заборгованості у розмірі 1 682 754,63 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Новохатній О.В. (дов.№101 від 21.09.2015 року);

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.07.2015 року у справі №908/2670/15 (суддя: Місюра Л.С.) позов задоволено частково; стягнуто з Дочірнього підприємства "Компанії "ФПС Україна" на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційного банку "ПІВДЕНКОМБАНК" прострочену заборгованість по кредиту в сумі 482 851 грн., поточну заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 12 300 грн. 99 коп., прострочену заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 43 060 грн. 22 коп., прострочену заборгованість зі сплати комісії в сумі 2 170 грн. 97 коп., пеню в сумі 81 304 грн. 26 коп.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.12.2015 року у справі №908/2670/15 (судді: Мартюхіна Н.О., Агапов О.Л., Сгара Е.В.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" м.Донецьк залишено без задоволення; рішення Господарського суду Запорізької області від 01.07.2015 року у справі №908/2670/15 в частині стягнення з Дочірнього підприємства "Компанії "ФПС Україна" на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційного банку "ПІВДЕНКОМБАНК" пені в сумі 81 304 грн. 26 коп. скасовано; в іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 01.07.2015 року у справі №908/2670/15 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані тим, що згідно умов договору застави зобов'язання за ним в межах заборгованості позичальника приймається після набуття заставодержателем права на звернення стягнення на предмет застави. Як тільки банк набув право на звернення стягнення на предмет застави, відповідно до п. 5.2 договору застави, зобов'язання між банком та відповідачем припинились, відповідно до п. 5.4 договору застави, і з цього моменту банк повинен був списати кошти з рахунку зазначеному в пункті 1.2. договоруіз зарахуванням цих коштів в рахунок виконання зобов'язань, забезпечених заставою.Списання коштів здійснюється банком на підставі меморіального ордеру без будь-яких додаткових узгоджень із заставодавцем. Право позивача на звернення стягнення на предмет застави виникло 28.04.2014 року. Набуття Банком права на депозитний вклад фізичної особи ОСОБА_5 привело до погашення кредиторських вимог банку та припинення зобов'язань за кредитним договором у сумі еквівалентній 62 400 доларів США. Позивач зобов'язаний був зарахувати зазначену суму в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору з урахуванням черговості передбаченою п.2.12 договору про надання відкличної кредитної лінії №307К-02Ю від 02.03.2012 року. Тому, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що з відповідача підлягає стягненню прострочена заборгованість по кредиту в сумі 482 851 грн., поточена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 12 300 грн. 99 коп., прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 43 060 грн. 22 коп., прострочена заборгованість зі сплати комісії в сумі 2 170 грн. 97 коп.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача пені у сумі 81 304,26 грн. зазначив, що відповідач зареєстрований і проводить господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, а згідно ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" з урахуванням листа Національного банку України від 05.11.2014 року №18-112/64483 на час проведення антитерористичної операції з 14.04.2014 року банкам забороняється нараховувати пеню та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що проводять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилась антитерористична операція.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.12.2015 року та рішення Господарського суду Запорізької області від 01.07.2015 року у справі №908/2670/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання відкличної невідновлювальної кредитної лінії № 307К-02Ю від 02.03.2012 року, в розмірі 1 682 754,63 грн., з яких: прострочена заборгованість по кредиту в сумі 1 098 302 грн. 43 коп., поточена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 12 300 грн. 99 коп., прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 295 378 грн. 99 коп., прострочену заборгованість зі сплати комісії в сумі 5 207 грн. 27 коп. та пеню в сумі 271 564 грн. 95 коп.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача, у судовому засіданні, підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Заслухавши представника позивача, який з'явився в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.03.2012 року між позивачем (кредитором по договору) та відповідачем (позичальником за договором) був укладений договір про надання відкличної не відновлювальної кредитної лінії №307К-02Ю, з додатковим угодами, відповідно до п.1.1. якого сторони погодили, що позивач відкриває відповідачу відкличну не відновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт користування - 2 400 000 грн., що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку № 1 до цього договору, строк кредитної лінії - з 02.03.2012 року по 27.02.2013р. включно, ціль використання коштів - поповнення обігових коштів, процентна ставка - 26 % річних, комісія за підготовку та оформлення договору - відсутня, щомісячна комісія за управління кредитною лінією - у розмірі 0,1 % від ліміту кредитування, одноразова комісія - відсутня. Під терміном "не відновлювальна кредитна лінія" розуміється кредитна лінія, при якій при отриманні відповідачем повної суми кредитних коштів і досягнення ліміту кредитування подальша видача кредитних коштів відповідачу припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом протягом дії кредитного договору. Кредит надається відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

02.03.2012 року сторонами було підписано додаток № 1 до договору, яким було погоджено графік зменшення ліміту кредитування.

У подальшому, сторонами були укладені додаткові угоди до договору, а саме: № 1 від 16.11.2012р., № 2 від 26.11.2012р., № 3 від 25.07.2013р., № 4 від 30.08.2013р. та № 5 від 23.12.2013р., копії яких залучені до матеріалів справи.

За умовами п. 1.1 договору, в редакції додаткової угоди № 5 від 23.12.2013р., позивач відкриває відповідачу відкличну невідновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт користування - 2 400 000 грн., що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку № 1 до цього договору, строк кредитної лінії - з 02.03.2012 року по 26.11.2014р. включно, ціль використання коштів - поповнення обігових коштів, процентна ставка - 26 % річних з 02.03.2012р. по 15.11.2012р., 35 % річних з 16.11.2012р. по 15.12.2012р., 32 % річних з 16.12.2012р. по 29.08.2013р., 25 % річних з 30.08.2013р. по 22.12.2013р., 28,8 % річних з 23.12.2013р., комісія за підготовку та оформлення договору - відсутня, щомісячна комісія за управління кредитною лінією - у розмірі 0,1 % від ліміту кредитування. Під терміном "невідновлювальна кредитна лінія" розуміється кредитна лінія, при якій при отриманні відповідачем повної суми кредитних коштів і досягнення ліміту кредитування подальша видача кредитних коштів відповідачу припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом протягом дії кредитного договору. Кредит надається відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Відповідно до умов абз. 2 п. 2.1 договору, видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (надалі - транш) на цілі, визначені в п. 1.1 цього договору, шляхом зарахування на поточний рахунок відповідача, на підставі письмової заяви відповідача.

Моментом (днем) надання траншу кредиту вважається день зарахування на поточний рахунок суми відповідного траншу кредиту. (п.2.2. Договору).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що на виконання умов договору позивач перераховував відповідачу відповідні транші кредиту у користування, а саме: 02.03.2012 р. - в сумі 574 000 грн.; 06.03.2012 р. - в сумі 272 000 грн.; 14.03.2012 р. - в сумі 335 000 грн.; 20.03.2012 р. - в сумі 120 000 грн.; 22.03.2012 р. - в сумі 580 000 грн.; 29.03.2012 р. - в сумі 100 000 грн.; 10.04.2012 р. - в сумі 41 000 грн.; 13.04.2012 р. - в сумі 145 000 грн.; 18.04.2012 р. - в сумі 30 000 грн.; 19.04.2012 р. - в сумі 23 000 грн.; 24.04.2012 р. - в сумі 129 000 грн.; 04.05.2012 р. - в сумі 15 000 грн.; 24.05.2012 р. - в сумі 23 000 грн. та 08.06.2012 р. - в сумі 13 000 грн. Всього позичальнику було надано в кредит 2 400 000 гривень, що підтверджується наданими суду банківськими виписками, визнається та не оспорюється відповідачем.

Пунктом 2.3 договору сторони погодили, що моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на рахунок позивача грошових коштів на суму траншу кредиту.

За умовами п. 3.3.6 договору відповідач взяв на себе зобов'язання повернути позивачу в повному обсязі суму отриманих кредитних коштів в строк, визначений в п. 1.1 договору, тобто по 26.11.2014р.

Пунктом п. 2.5 договору визначено, що позивач нараховує проценти за фактичними залишками кредитної заборгованості відповідача перед позивачем.

Відповідно до п. 2.6 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно, за період з першого по останнє число поточного місяця, а також у день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі. Якщо останнє число поточного місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, нарахування здійснюється напередодні.

Згідно пункту 2.7 договору визначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за методом "факт/360" (фактична кількість днів користування кредитом у місяці та 360 днів у році). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.