Постанова ВГСУ від 15.06.2015 року у справі №916/4377/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2015 року Справа № 916/4377/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддів:Кролевець О.А., Попікової О.В. (доповідач у справі) за участю представників: від позивача:Кича О.О. дов. від 26.01.2015р. від відповідача:Кушнаренко В.В., дов. №288 від 05.06.2015р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 26.02.2015р.у справі№916/4377/14 Господарського суду Одеської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"доДержавного підприємства Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів"простягнення 243032,43 грн. заборгованості за послуги з водопостачання та 33588,50 грн. заборгованості за послуги з водовідведення

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" звернулось з вимогами до Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів" про стягнення 243032,43 грн. заборгованості за послуги з водопостачання та 33588,50 грн. заборгованості за послуги з водовідведення стоків, надані позивачем за договором від 22.04.2004р. №4029/3 у період з 01.10.2013 року по 01.09.2014 року.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.01.2015р. (суддя Демешин О.А..) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 114930,75 грн. боргу за послуги з водопостачання та 5885,12 грн. боргу за послуги з водовідведення. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване приписами статей 526 ,601, 901, 903 Цивільного кодексу України, застосувавши які місцевий господарський суд дійшов висновку про порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань з повної оплати вартості послуг з водопостачання, наданих позивачем з жовтня 2013р. по серпень 2014р. При цьому відмова у стягненні 128101,68 грн. заборгованості за послуги з водопостачання обґрунтована проведенням сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог на вказану суму станом на 28.09.2014р. згідно протоколу від 30.09.2014р. про погашення взаємної заборгованості. В частині стягнення 5885,12 грн. боргу за послуги з водовідведення місцевий господарський суд зазначив про безпідставне завищення позивачем суми заборгованості відповідача за послугу з відведення зливових стоків внаслідок застосування середньомісячної кількості опадів замість середньорічного показника опадів, у зв'язку з чим, суд першої інстанції самостійно здійснив розрахунок обсягу стоків відповідно до ДСТУ 3013-95 "Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з території міст і промислових підприємств".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2015р. (головуючий суддя Колоколов С.І., судді Разюк Г.П., Гладишева Т.Я.) рішення господарського суду Одеської області від 12.01.2015р. змінено шляхом задоволення позовних вимог про стягнення з ДП МОУ "Одеський завод будівельних матеріалів" на користь ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" 33588,50 грн. боргу за послуги з водовідведення (скид зливових стоків). В решті рішення залишено без змін.

Змінюючи рішення місцевого суду, апеляційний суд керувався п.п.1, 4, 3.14, 4.10, 5.1, 5.29 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 та зареєстрованих в Мінюсті України 07.10.2008 та статтями 33, 34, 101 Господарського процесуального кодексу України, з врахуванням яких виходив з того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недотримання позивачем обов'язку надання обґрунтованого розрахунку суми позову (в частині розміру боргу за послуги з водовідведення) та неналежним чином дослідив наданий позивачем розрахунок, який відповідає вимогам Правил №190, оскільки формула, за якою проводиться розрахунок обсягу скиду зливних стоків, використовується відповідно до Держстандарту 3013-95 "Гідросфера", "Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств", затверджених наказом Держстандарту України від 23.02.1995р. №58.

Не погодившись з постановою апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, приписів статей 526, 629 Цивільного кодексу України, п.4.10 Правил №190 та п.п.7.3,7.4 Держстандарту 3013-95 "Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств". При цьому скаржник з посиланням на п.3.9 договору від 22.04.2004р. №4029/3 наголошує на тому, що норми держстандарту закріплюють необхідність при проведенні розрахунку обсягів скиду зливових стоків (дощових і снігових) застосовувати середньорічні показники шару опадів за теплий і холодний періоди 2013-2014рр., а не середньомісячну кількість опадів за спірний період.

ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" у поданому відзиві на касаційну скаргу ДП МОУ "Одеський завод будівельних матеріалів" просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у відзиві.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.04.2004 року між сторонами у справі укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №4029/3, за умовами якого позивач зобов'язався надати послуги з постачання питної води та водовідведення, у тому числі щодо приймання стічних вод з об'єктів відповідача, а останній прийняти ці послуги та оплатити їх вартість відповідно до умов цього договору, "Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст та селищ України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994р. та Правил приймання стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м.Одеси, затверджених розпорядженням Одеської облдержадміністрації від 09.02.1998р. №87/А-98.

Згідно п.5.3 договору, він діє з 22.04.2004 року по 22.04.2009 року. Договір вважається продовженим на наступні 5 років, якщо до спливу місяця після закінчення строку його дії жодна сторона не заявить про зміну або припинення договору.

Судами встановлено той факт, що жодна зі сторін з відповідними заявами до іншої сторони не зверталася, тому договір є чинним на даний час.

Відповідно до п.2.4.8 договору відповідач зобов'язався за встановленою формою з 25-го числа по 30 число у письмовій формі, надавати відомості про водоспоживання своїх об'єктів, а при ненаданні названих відомостей в обумовлений строк водоканал здійснює розрахунок відповідно з "Правилами водокористування".

За змістом п.3.2 оплата послуг водокористування та водовідведення проводиться щомісячно у наступному порядку: авансовий платіж у розмірі 100% суми платежу за попередній місяць до 10 числа розрахункового місяця, кінцевий розрахунок - 5 число місяця наступного за розрахунковим. Грошові кошти перераховуються на поточний рахунок "Водоканалу".

Відповідно до п.3.9 договору сторонами погоджено, що об'єми стоків, що відводяться від "Абонента", приймаються рівними об'ємам спожитої води або визначаються за показниками приладів обліку стоків у відповідності з п.21.1 "Правил водокористування". Об'єм скинутих "Абонентом" стоків визначається розрахунковим шляхом згідно п.15.9 "Правил водокористування" та ДСТУ 3013-95.

На момент укладення договору діяли Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст та селищ України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994р., а з 18 жовтня 2008р. набрали чинності Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені наказом Мінжитлокомунгоспу №190 від 27.06.2008р.

Відповідно до п.1.4 Правил №190 приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 року №37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 року за №403/6691, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Рішенням виконкому Одеської міської ради від 25.09.2008 №1074 "Про удосконалення тарифної політики на послуги водопостачання та водовідведення" вирішено погодити з 01.11.2008 року нові тарифи на послуги водопостачання та водовідведення, які складають для інших споживачів: за послуги водопостачання - 9 грн. 64 коп. за 1куб.м. (з ПДВ), за послуги водовідведення - 6 грн. 89 коп. за 1куб.м. (з ПДВ).

Враховуючи факти неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо повної оплати вартості послуг з водопостачання, наданих позивачем з жовтня 2013р. по серпень 2014р., та часткового погашення заборгованості в сумі 128101,68 грн. шляхом зарахування сторонами зустрічних однорідних вимог на вказану суму згідно протоколу від 30.09.2014р. про погашення взаємної заборгованості, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача 114930,75 грн. боргу за послуги з водопостачання.

Слід зауважити, що подана відповідачем касаційна скарга не містить заперечень щодо законності та обґрунтованості судових рішень в частині задоволення позовних вимог про стягнення 114930,75 грн. заборгованості за послуги з водопостачання.

В основу оскаржуваної постанови покладено висновки апеляційного господарського суду про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про ненадання позивачем обґрунтованого розрахунку суми позову (в частині розміру боргу за послуги з водовідведення) та належним чином не дослідив наданий позивачем розрахунок, який відповідає вимогам п.4.10 Правил №190, оскільки формула, за якою проводиться розрахунок об'єму скиду зливних стоків, використовується відповідно до Держстандарту 3013-95 "Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств", затверджених наказом Держспоживстандарту України від 23.02.1995р. №58. При цьому апеляційний суд зазначив, що у розрахунку, наданому відповідачем, всупереч Правилам №190 використовувався не середньорічний шар опадів, а сума середнього шару опадів у теплому та холодному періодах, що фактично дорівнює двом місяцям року, тому для показника середньорічного шару опаду необхідно було середній показник двох місяців помножити на шість.

Однак, з такими висновками колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

Згідно приписів ч.1 статті 14 та статті 629 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч.1 статті 901 та ч.1 статті 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.