ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2014 року Справа № 917/915/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Зерно-торгова компанія "Укрзернотранзит"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 рокуу справі№ 917/915/13господарського судуПолтавської областіза позовомСелянського (фермерського) господарства "Джерело"до Приватного підприємства "Зерно-торгова компанія "Укрзернотранзит"провизнання договору недійсним
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:Боярський Ю.М. дов. б/н від 29.05.2013 року, Колодязна А.Ю. дов. б/н від 28.05.2013 року,- відповідача:не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Селянське (фермерське) господарство "Джерело" (далі за текстом - С(Ф)Г "Джерело") звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до приватного підприємства "Зерно-торгова компанія "Укрзернотранзит" (далі за текстом - ПП "ЗТК "Укрзернотранзит") про визнання договору поставки № 3/04 від 03.04.2012 року недійсним.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 08.07.2013 року у справі № 917/915/13 в задоволенні позовних вимог С(Ф)Г "Джерело" відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, С(Ф)Г "Джерело" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 08.07.2013 року.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 року апеляційну скаргу С(Ф)Г "Джерело" задоволено, рішення господарського суду Полтавської області від 08.07.2013 року у справі № 917/915/13 - скасовано та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволено: визнано недійсним укладений між С(Ф)Г "Джерело" та ПП "ЗТК "Укрзернотранзит" договір поставки с/г продукції № 3/04 від 03.04.2012 року.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПП "ЗТК "Укрзернотранзит" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 року у справі № 917/915/13, а матеріали справи направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що С(Ф)Г "Джерело" звернулось до місцевого суду з позовом про визнання договору поставки с/г продукції № 3/04 від 03.04.2012 року недійсним з тих підстав, що голова С(Ф)Г "Джерело" Боярська Марія Карпівна даний договір не укладала та власноручно не підписувала, доручень на його підписання іншим особам не надавала, жодних господарських операцій за вказаним договором не проводила.
Також позивач зазначив, що договір поставки с/г продукції № 3/04 від 03.04.2012 року був підписаний ОСОБА_1 за відсутності необхідних повноважень та без його подальшого схвалення головою С(Ф)Г "Джерело".
Місцевий господарський суд відмовляючи в задоволенні позовних вимог зазначив, що спірний договір в подальшому був схвалений особою, від імені якої його було підписано, та в силу положень ст. ст. 11, 241 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України є підставою для виникнення у сторін відповідних прав та обов'язків з моменту укладення даного договору.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції вказав що згідно пункту 8.2. наданого до справи договору № 3/04 від 03.04.2012 року строк цього договору починає свою дію в момент його укладання, тобто з 03.04.2012 року та остаточного виконання умов договору, але в будь-якому випадку до 31.12.2011 року, а тому дійшов висновку, що оскаржуваний договір не міг бути в подальшому схвалений, оскільки на момент його підписання він згідно пункту 8.2. вже втратив чинність з 31.12.2011 року.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій досліджено, що між сторонами існували взаємовідносини, що виникли на підставі договору № 3/11 від 03.11.2011 року, який не було розірвано або визнано недійсним.
Також, судами встановлено, що сторони не заперечують, що договір № 3/04 від 03.04.2012 року був підписаний неповноважною особою.
Місцевим господарським судом, в якості доказу схвалення в подальшому договору № 3/04 від 0.04.2012 року, зазначено про рахунок-фактуру № 3 від 04.04.2012 року.
З матеріалів справи вбачається, що видаткова накладна № 3 від 04.04.2012 року підписано ОСОБА_1 та скріплено печаткою позивача.
В той же час, рахунок-фактура № 3 від 04.04.2012 року та податкова накладна від 06.04.2012 року по договору поставки с/г від 03.04.2012 року № 3/04 підписано Боярською М.К.
Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Так, з видаткової накладної № від 04.04.2012 року, вбачається, що останню підписано ОСОБА_1 та скріплено печаткою позивача, однак в графі отримав підпис та печатка відповідача відсутні
Сервіси для юристів