Постанова ВГСУ від 15.05.2014 року у справі №914/3418/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року Справа № 914/3418/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 23.01.2014 рокуу справі№ 914/3418/13господарського судуЛьвівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"доМалого колективного підприємства "ГеяНа"простягнення 18 123,16 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Ігнатенко В.Л. дов. № 33-21/41173 від 20.12.2013 року- відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі за текстом - ПАТ "УкрСиббанк") звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до малого колективного підприємства "ГеяНа" (далі за текстом - МКП "ГеяНа") про стягнення 18 123, 16 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.11.2013 року у задоволенні позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "УкрСиббанк" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Львівської області від 20.11.2013 року.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2014 року у справі № 914/3418/13 апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 20.11.2013 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПАТ "УкрСиббанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 20.11.2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2014 року у справі № 914/3418/13, а матеріали справи направити на новий розгляд до місцевого господарського суду, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 526, 598, 599, 1073 Цивільного кодексу України.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.11.2005 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк") та МКП "ГеяНа" укладено кредитний договір № 14/05/С-236/294, згідно з п. 1.1. якого банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) у вигляді непоновлювальної кредитної лінії в національній валюті з лімітом заборгованості 371 346, 70 гривень (триста сімдесят одна тисяча триста сорок шість гривень 70 копійок) у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі.

Положеннями п. п. 1.2.1. - 1.2.2. вказаного Договору сторони погодили, що надання кредиту здійснюється у наступний термін, з 21.11.2005 року до 21.11.2012 року. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п. п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 7.4., ч. 2 п. 9.2. цього договору. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок банку. Позичальник повинен повернути основну суму кредиту на рахунок № 20735032788400 в АКІБ "УкрСиббанк".

Відповідно до п. п. 1.3.1., 1.3.2. Договору за використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 15 % (п'ятнадцять процентів) річних.

Судами досліджено, що процентна ставка була змінена шляхом укладення додаткової угоди № 1 до кредитного договору № 14/05/С-236/294 від 21.11.2005. Так, відповідно до п. п. 2.2. - 2.4. даної угоди за використання кредитних коштів за договором встановлюється процентна ставка в розмірі 14, 8 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов договору.

Пунктом 4.1. Договору сторони закріпили, що позичальник зобов'язується використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі і забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договором терміни.

Згідно п. 7.1. Договору за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій позичальник сплачує банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню з розрахунку 0, 2 відсотка від суми зазначеної заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що на виконання умов даного кредитного договору між сторонами було укладено графік погашення кредиту (додаток № 1 до кредитного договору № 14/05/С-236/294 від 21.11.2005 року), згідно якого, позичальник зобов'язався виплати банку суму кредиту у наступний строк з 05.01.2007 року по 21.11.2012 року щомісячно у сумі 5 157, 00 грн.

Так, судами досліджено, що позивач виконав взяті на себе обов'язки в повному обсязі та надав відповідачу кредит в сумі 371 346, 70 грн. для використання за цільовим призначенням, а саме купівля нежитлового приміщення за адресою: м. Дрогобич, вул. П.Орлика, 3-а, його облаштування та реконструкцію, що підтверджується виписками про рух коштів по рахунку № 26007032788400.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджено судами, з метою досудового врегулювання спору, 21.08.2013 року позивач звернувся до відповідача із вимогою про погашення заборгованості позичальника по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що становить 18 107, 02 грн. У зв'язку з відсутністю оплати заборгованості, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 18 123, 16 грн., з яких 10 000, 00 грн. заборгованість по кредиту; 8 107, 02 грн. заборгованість по процентам; 9, 97 грн. пеня за прострочення сплати кредиту та 6, 17 грн. пеня за прострочення сплати процентів.

Так, позивач у поданій ним позовній заяві зазначив, що відповідач умови кредитного договору №14/05/С-236/294 від 21.11.2005 року виконав частково.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 20.11.2012 року банком зараховано останній платіж по даному кредитному Договору в сумі 5 163, 11 грн. (двома сумами 5 114, 54 та 48, 57 грн.), що підтверджується виписками по кредитному договору за період з 21.11.2005 року по 05.09.2013 року, а тому станом на 21.11.2012 сальдо по кредиту становило 0, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджувалось судами, згідно позовної заяви заборгованість у сумі 10 000, 00 грн. по кредитному Договору виникла внаслідок здійснення банком 19.02.2013 року корегування оплат через помилку, яка була виявлена в процесі судового розгляду справи № 23/241 за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до МКП "ГеяНа" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 36/05/С-236/294 від 20.01.2006 року. Згідно з платіжним дорученням № 1 від 04.11.2009 року здійснено оплату в сумі 10 000, 00 грн. на погашення процентів за користування позикою згідно договору № 36/05/С-236/294 від 20.01.2006 року, а згідно з платіжним дорученням № 2 від 04.11.2009 року здійснено оплату в сумі 5 157, 00 грн. на погашення позики згідно договору № 14/05/С-236/294 від 21.11.2005 року та банк, допустивши помилку, обидві суми перерахував на погашення заборгованості по кредитному договору № 14/05/С-236/294 від 21.11.2005 року.

Так, судами досліджено, що згідно рішення у справі № 23/241 за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до МКП "ГеяНа" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 36/05/С-236/294 від 20.01.2006 року, яке набрало законної сили, позовної заяви № 26-4/2344 від 26.11.2009 року, заяви про уточнення позовних вимог, розрахунку суми позову у справі № 23/241, сума 10 000 грн. перерахована згідно платіжного доручення № 1 від 04.11.2009 року, не врахована як така, що сплачена по кредитному договору № 36/05/С-236/294 від 20.01.2006 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.