Постанова ВГСУ від 15.04.2015 року у справі №922/4545/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року Справа № 922/4545/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Іванової Л.Б., Акулової Н.В. (доповідач), Козир Т.П.розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 рокуу справі№ 922/4545/14 господарського суду Харківської областіза позовом Комунального підприємства "Харківводоканал", м. ХарківдоКомунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харківпрозатвердження додаткової угоди

За участю представників:

від позивача: Токарєв С.В. (дов.№243/810 від 13.11.2014 року);

від відповідача: Ващенко Т.Д. (дов.№38-4055/391 від 27.10.2010 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.12.2014 року по справі №922/4545/14 (суддя: Аюпова Р.М.) позовні вимоги задоволені частково; змінено договір на відпуск та споживання води № 13024 від 22.11.2005р., в частині п. п. 1.1., 1.2., 2.1., 3.1.1., 3.1.3., 3.4.1., 3.4.8., 3.4.18., 4.1., 4.2., 4.3., 4.5., 4.7., 6.1.; стягнуто з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" судові витрати в розмірі 1218,00 грн. в решті позову - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано частковою наявністю правових підстав для задоволення позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 року у справі №922/4545/14 (судді: Камишева Л.М., Івакіна В.О., Черленяк М.І.) апеляційну скаргу відповідача задоволено; рішення господарського суду Харківської області від 03 грудня 2014 року у справі № 922/4545/14 скасовано в частині задоволення позову щодо внесення змін до п.п. 3.4.8 та 4.2 договору на відпуск та споживання води №13024, укладеного між Комунальним підприємством "Харківводоканал" та Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" 22.11.2005 р.; прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову про внесення змін до п.п. 3.4.8 та 4.2 договору на відпуск та споживання води № 13024 від 22.11.2005 р. відмовлено; в решті рішення залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що прийнята судом першої інстанції редакція пункту 4.2. Договору суперечить вимогам пунктів 5.1, 5.24., 3.2. та 3.3. правил №190; встановлення у п. 3.4.8 Договору двомісячного строку з моменту винесення рішення для обладнання всіх водопровідних вводів для потреб гарячого водопостачання споживачів комерційними приладами обліку є неправомірним, оскільки чинним законодавством не передбачені терміни, в які такі прилади обліку повинні бути встановлені.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 року по справі №922/4545/14, а рішення Господарського суду Харківської області від 03.12.2014 року у справі №922/4545/14 залишити в силі; вирішити питання розподілу судових витрат.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" просить залишити постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 року по справі №922/4545/14 без змін, а в задоволені касаційної скарги відмовити.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача, у судовому засіданні, заперечував, проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між комунальним підприємством "Харківводоканал" та Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" укладено договір на відпуск та споживання води №13024 від 22.11.2005р., пунктами 7.1. та 7.2. якого визначено, що договір діє до 31.12.2006 р. Якщо до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про закінчення його дії, договір вважається пролонгованим (продовженим) на такий же період без підписання додаткової угоди.

Сторони вносили зміни до Договору шляхом укладення додаткових угод до нього.

У зв'язку зі змінами в законодавстві, яким сторони керуються при виконанні умов Договору, позивач звернувся до відповідача з повідомленням про необхідність внесення змін до діючого договору, та пропозицією сумісно визначитись з переліком заходів, необхідних для подальшої роботи, по низки питань.

На вказаний лист, КП "Харківські теплові мережі" листом від 27.06.2014 р. за №23- 2160 направило додаткову угоду №8 до Договору разом із "Додатком №3 "Перелік об'єктів споживання води з системи централізованого питного водопостачання для централізованого гарячого водопостачання населення".

КП "Харківводоканал" на лист відповідача від 27.06.2014 р. за №23-2160 направило КП "Харківські теплові мережі" свою редакцію додаткової угоди до Договору для розгляду та підписання, в зв'язку з тим, що запропонована відповідачем додаткова угода була підписана особою, повноваження якої не були підтверджені.

На вказану пропозицію, КП "Харківські теплові мережі" листом №23-2498 від 21.07.2014р., зазначило, що по більшості пунктів запропонованої додаткової угоди підприємство згодне, а саме: по пунктам 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 12, 13, 14, 15 та 16 з незначними редакційними правками в окремих з них. Крім цього, КП "Харківські теплові мережі" направило нову редакцію додаткової угоди до Договору для розгляду та підписання.

Враховуючи, що сторонами було досягнуто згоди не по всім питанням стосовно внесення змін до діючого договору, КП "Харківводоканал" направило КП "Харківські теплові мережі" протокол розбіжностей до наданої останнім нової додаткової угоди (лист №7354/ДС від 05.08.2014 р.)

Сторони не досягли згоди щодо внесення змін до діючого договору на відпуск та споживання води №13024 від 22.11.2005р., що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Частиною 3 ст.179 Господарського кодексу України встановлено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.