ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2015 року Справа № 917/2152/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого,судді Гончарука П.А.суддів Кондратової І.Д. Стратієнко Л.В. (доповідач)за участі представників: позивача: відповідача: третьої особи: Гордієнко І.С. не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 11 березня 2015 рокуу справі№ 917/2152/14за позовомпублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Кремінь"третя особаприватне акціонерне товариство "Альба Україна"про стягнення 821 774,34 грн
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2014 року публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" звернулось до господарського суду із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Кремінь" 821 774,34 грн заборгованості.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.01.2015 (суддя - Кльопов І.Г.) позов задоволено.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Кремінь" на користь публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" заборгованості у розмірі 821 774,34 грн, з яких 712 498,54 грн - основний борг, 63 734,46 грн - пеня, 8 491,42 грн - 3 % річних, 37 049,92 грн - інфляційні нарахування та судові витрати.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 (головуючий - Могилєвкін Ю.О., судді - Пушай В.І., Плужник О.В.) на підставі ст. 79 ГПК України, зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/5499/14.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 та поновити розгляд справи в Харківському апеляційному господарському суді.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Зупиняючи провадження у справі № 917/2152/14, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовні вимоги у справі № 917/2152/14 ґрунтуються на умовах договору про відступлення права вимоги № 70364-20/14-7 від 05.06.2014, визнання недійсним якого є предметом розгляду у справі № 911/5499/14, а тому прийшов до висновку, що вказані справи є взаємопов'язаними і розгляд справи № 917/2152/14 є неможливий до вирішення справи № 911/5499/14.
Проте, погодитись з таким висновком суду апеляційної інстанції неможливо, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
За змістом даної правової норми, взаємна пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Водночас, неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає у тому, що обставини, які розглядаються іншим судом не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, зокрема, внаслідок непідвідомчості господарському суду певного виду спорів, обмеженості предметом позову, неможливістю розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.
Однак, наведені підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні, з огляду на те, що розгляд справи № 911/5499/14 не може бути перешкодою для встановлення, у відповідності зі статтею 43 ГПК України, істотних обставин у справі № 917/2152/14 апеляційним господарським судом при її розгляді.
Суд апеляційної інстанції не тільки не обмежений у праві, а й міг при розгляді цієї справи зі суті заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості надати правову оцінку договору, на підставі якого заявлено цей позов.
Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до неправильного висновку про те, що розгляд справи № 917/2152/14 є неможливим до розгляду справи № 911/5499/14 та, як наслідок, необґрунтовано ухилився від розгляду справи № 917/2152/14 по суті.
Тривалість судового провадження у даній справі не задовольняє вимогу п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 р., ратифікованої Україною у 1997 р., щодо розумного строку як складового елементу права на справедливий судовий розгляд.
Враховуючи наведене, ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 11 березня 2015 року не можна визнати законною і обґрунтованою, в зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" задовольнити частково.
Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 11 березня 2015 року у справі за № 917/2152/14 скасувати, а справу передати до Харківського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Головуючий, суддя П. Гончарук Суддя І. Кондратова Суддя Л. Стратієнко
Сервіси для юристів