Постанова ВГСУ від 15.04.2014 року у справі №922/4640/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № 922/4640/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівДемидової А.М. Воліка І.М. Кролевець О.А. (доповідач у справі)розглянувши касаційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на рішення господарського суду Харківської області від 05.12.2013 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 р. у справі № 922/4640/13 господарського суду Харківської областіза позовомФонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України доДержавного підприємства "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" простягнення 190 000,00 грн.за участю представників:

позивача: Павловська Н.В.

відповідача: Горецький О.В.

в с т а н о в и в :

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (надалі - "Фонд") звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" (надалі - "ДП "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей") про стягнення 95 000,00 грн. штрафу за порушення відповідачем зобов'язань за Договором № 128-Ф-11 від 13.07.2011 р. та 95 000,00 грн. збитків, завданих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за вказаним договором. Позовні вимоги обґрунтовані нормами ст. ст. 174, 193, 224 ГК України, ст. ст. 530, 610, 611 ЦК України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.12.2013 р. (суддя Мамалуй О.О.) в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що вина відповідача у порушенні зобов'язань за Договором № 128-Ф-11 від 13.07.2011 р. відсутня, що, з огляду на приписи ст. 614 ЦК України, унеможливлює стягнення з відповідача штрафу. Також суд зазначив, що позивачем не доведено факт завдання йому збитків відповідачем, що є підставою для відмови в позові в цій частині.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 р. (судді Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Плужник О.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Фонд звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.12.2013 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 р. у зв'язку з неправильним застосуванням судами норм матеріального і процесуального права, і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.07.2011 р. між Фондом (замовник) та ДП "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" (виконавець) було укладено договір № 128-Ф-11 про надання послуг з технічних випробувань та аналізу (74.30.1) (Заходи щодо забезпечення реалізації Програми робіт Фонду на 2011 рік) (надалі - "Договір"). За умовами Договору виконавець зобов'язався протягом строку дії договору надати замовнику послуги з технічних випробувань та аналізу (74.30.1) (Заходи щодо забезпечення реалізації Програми робіт Фонду на 2011 рік), (Розроблення та перегляд нормативно-правових актів з охорони праці (надалі - "НПАОП") згідно планів, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони праці (Нові роботи по розробленню та перегляду НПАОП), "Розроблення правил охорони праці під час ковальсько-пресових робіт" (надалі - "послуги"), а замовник зобов'язався прийняти і оплатити такі послуги.

Найменування послуг, кількість, обсяг, ціна, строки надання послуг тощо визначені технічними вимогами (додаток № 1) календарним планом (додаток № 2), калькуляцією кошторисної вартості (додаток № 3), які є невід'ємними частинами цього договору (п. 1.2 Договору).

При укладенні Договору сторони дійшли згоди (п. 3.1 Договору), що ціни цього договору встановлюються в національній валюті України та становлять 120 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20 000,00 грн. Розрахунок вартості послуг надається виконавцем в калькуляції кошторисної вартості (додаток № 3), що є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що він набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2011 р.

В подальшому сторони продовжували строк Договору шляхом укладення додаткових угод до нього. Так, додатковою угодою № 4 від 28.12.2012 р. строк дії Договору продовжено до 01.10.2013 р. та внесено зміни до календарного плану в частині строку надання послуг за 4 етапом Договору - початок 28.12.2012 р., кінець 01.10.2013 р.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки проводяться поетапно шляхом оплати замовником вартості етапу наданих послуг протягом п'ятнадцяти банківських днів після підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг за етапом.

Результати наданих послуг передаються по кожному етапу виконавцем замовнику з супровідним листом. Приймання послуг здійснюється поетапно, з підписанням актів приймання-передачі по кожному етапу (п. п. 5.3, 5.4 Договору).

Як встановлено судами, на виконання своїх зобов'язань за Договором відповідачем були надані послуги за 1, 2 та 3 етапами в повному обсязі. Дані послуги прийняті позивачем, про що сторонами складено відповідні акти приймання-передачі послуг № 1 від 30.08.2011 р., № 2 від 18.10.2011 р. та № 3 від 14.12.2013 р.

До 4 етапу послуг за Договором входить подання відповідачем остаточної редакції НПАОП "Правила" на затвердження уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Проте, відповідач в строк, передбачений Договором, послуги за 4 етапом позивачу не надав.

З огляду на викладене, Фонд звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з ДП "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" 95 000,00 грн. штрафу та 95 000,00 грн. збитків, завданих у зв'язку з неналежним виконанням останнім умов Договору.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).