Постанова ВГСУ від 15.04.2014 року у справі №910/17605/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № 910/17605/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства "Обрій 2000"на постановувід 13.02.2014 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№910/17605/13 господарського суду м. Києваза позовомКиївського міжрайонного екологічного прокурора Дніпровської екологічної прокуратури в інтересах держави: в особі Київської міської радидоПриватного підприємства "Обрій 2000"провнесення змін до договору оренди земліза участю представників:

повивача: не з'явився;

відповідача: Рибачок В.А. та Пінчук Л.А., дов. від 13.09.2013 б/н;

Генеральної прокуратури України: прокурор відділу Гудименко Ю.В., посв. №014715, дійсне до 21.01.2018;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.11.2013 (суддя О. Удалова), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 (судді О. Гаврилюк, І. Іоннікова, А. Майданевич) позов задоволено, внесено зміни до п. 4.2 договору оренди земельної ділянки від 28.10.2005, викладено його у наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку, відповідно до рішення Київської міської ради №89/9146 від 28.02.2013 року "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України", встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки". Стягнуто з приватного підприємства "Обрій 2000" в дохід Державного бюджету України 1 147 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, приватне підприємство "Обрій 2000"- відповідач у справі, звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального права, а саме ст. ст. 632, 639, 651, 654 ЦК України, ст.ст.15, 21, 30 ЗУ "Про оренду землі".

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

28.10.2005 року Київська міська рада (орендодавець) та Приватне підприємство "Обрій 2000" уклали договір оренди земельної ділянки відповідно до умов якого орендодавець, на підставі п. 10 рішення Київської міської ради від 08.11.2001 року за №85/1519, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку.

Згідно з п. 2.1 договору від 28.10.2005 року об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - територія Парку культури та відпочинку "Гідропарк" у Дніпровському районі м. Києва; розмір - 0,2630 га; цільове призначення - для будівництва та експлуатації кафе з літнім майданчиком; кадастровий номер 8000000000:63:397:0082.

Відповідно до п. 2.2 договору від 28.10.2005 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 384 267 грн. 23 коп.

Договір від 28.10.2005 року було укладено на 25 років (п. 3.1).

Згідно з п.п. 4.1, 4.2 договору від 28.10.2005 року орендна плата розраховується та вноситься орендарем у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюються у розмірі 1,4% від її нормативної грошової оцінки.

Договір від 28.10.2005 року був зареєстрований, про що у книзі записів державної реєстрації договорів зроблено запис від 02.12.2005 року за №66-6-00308.

02.12.2005 року був складений акт приймання-передачі земельної ділянки від орендодавця орендарю.

28.02.2013 року Київською міською радою прийнято рішення "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України" №89/9146, пунктом 1 якого визначено внести зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до цього рішення, встановивши річну оренду плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок (справа № А-19747).

Додатком до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 року № 89/9146 визначено перелік договорів, в які мають бути внесені зміни, зокрема, спірний договір.

Вказане рішення офіційно оприлюднене 02.04.2013 року у газеті Київської міської ради "Хрещатик" та на офіційному веб-сайті Київської міської ради.

19.06.2013 року Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на адресу приватного підприємства "Обрій 2000" направлено лист №05704-12868, в якому він повідомляв орендаря про прийняття Київською міською радою рішення від 28.02.2013 року №89/9146 та необхідність укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди. Крім того, вказаним листом повідомлено орендаря про необхідність здійснення державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Застосовуючи до спірних правовідносин приписи ст.ст. 274, 288 ГК України, ст. ст. 632, 651 ЦК України, ст.30 ЗУ "Про оренду землі" суди дійшли висновку про те, що нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати (пункт 4.4. договору), а орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

З огляду на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини справи, колегія суддів зазначає наступне.

Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 р. регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.