ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2014 року Справа № 904/9734/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. (доповідач)розглянувши матеріали касаційної скаргиЗнаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с. Знаменівка, Новомосковський район, Дніпропетровська областьна постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.2014р.у справігосподарського суду Дніпропетровської областіза позовомНовомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області, м. Новомосковськ, Дніпропетровська областьдоЗнаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с. Знаменівка, Новомосковський район, Дніпропетровська областьдо третя особа -1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськтретя особа -2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "АПК УКРАГРО", с. Левенцівка, Новомосковський район, Дніпропетровська області про визнання недійсним рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду за участю представників сторін:
прокурора: Сіромашенко Р.Л. (прокурор Генеральної прокуратури України, посв. від 09.10.13 № 020951),
відповідача: не з'явився,
третьої особи 1-2: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Новомосковський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення Знаменівської сільської ради № 14-11/VI від 22 березня 2013р. "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" Товариству з обмеженою відповідальністю "АПК УКРАГРО".
Заявлений позов мотивовано тим, що в порушення норм Земельного кодексу України (в редакції станом на 05.01.2013р.), оскаржуване рішення прийнято без проведення земельних торгів, що є підставою для визнання такого рішення незаконним.
Прокурор у позовній заяві також зазначив, що відповідно до змісту ст. 6, 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", а також Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. №459/2011, державний контроль за використанням та охороною земель покладений на Державну інспекцію сільського господарства, а у Державної інспекції сільського господарства України відсутні повноваження щодо звернення до господарського суду з позовами, отже прокурор пред'являє цей позов в інтересах держави як позивач.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2014р. у справі № 904/9734/123 провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Вказана ухвала мотивована тим, що даний спір є публічно правовим з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010р. №10-рп/2010 який роз'яснив, що положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього Кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.2014р. ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2014р. у справі № 904/9734/13 скасовано, справу № 904/9734/13 передано на розгляд господарського суду Дніпропетровської області.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Знаменівська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції від 28.01.2014р. з даної справи залишити в силі, мотивуючи скаргу тим, що постанова суду апеляційної інстанції є незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема скаржник посилається на Рішенням Конституційного Суду України від 01.04.2010р. №10-рп/2010, ст. 31 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ст. 147 Конституції України, ст. 13, 69 Закону України "Про Конституційний суд України".
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
З матеріалів справи слідує, що прокуратурою в порядку прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів із залученням Державної інспекції сільського господарства у Дніпропетровській області проведено перевірку стану законності рішень Знаменівської сільської ради Новомосковського району.
Перевіркою встановлено порушення вимог законодавства при винесенні рішення Знаменівською сільською радою №14-11/У1 від 22.03.2013р. яким надано дозвіл ТОВ "АПК УКРАГРО" на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6,52 га, розташованої на території с. Новотроїцького, Знаменівської сільської ради Новомосковського району в оренду строком на п'ять років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Новомосковський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області вважає, що позов підлягає вирішенню в господарських судах, в зв'язку з чим і звернувся до господарського суду Дніпропетровської області.
Господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.
Вирішуючи питання про те, чи мають земельні відносини приватноправовий характер, апеляційний господарський суд керувався наступним.
Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 148 Господарського кодексу України (далі - ГК України), земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.
З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.
Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.
Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 Господарського процесуального кодексу України підвідомчі господарським судам.
Відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок грунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.
За змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 ЦК України, статей 123, 124, 127, 128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).
Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.
Сервіси для юристів