Постанова ВГСУ від 15.04.2014 року у справі №5004/1264/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № 5004/1264/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників:позивачаЄремейчук І.П. - керівник відповідачаПавленко Л.М. - довіреність від 09.01.2014 р.; Свідерський О.М, - довіреність від 09.01.2014 р.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Володимир-Волинської міської ради Волинської області на постановувід 21.08.2013 р. Рівненського апеляційного господарського судуу справі№ 5004/1264/12 господарського суду Волинської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Володимиравтодор"до Володимир-Волинської міської ради Волинської області провизнання неправомірним рішення та визнання права постійного користування землеюВ С Т А Н О В И В :

У жовтні 2012 р. ТОВ "Володимиравтодор" звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до Володимир-Волинської міської ради про:

- визнання незаконним рішення Володимир-Волинської міської ради від 11.10.2011 р. № 11/12 про припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул. М. Хвильового, 16 загальною площею 5658 кв.м.;

- визнання за ТОВ "Володимиравтодор" права постійного користування землею на вул. М. Хвильового, 16 загальною площею 5658 кв.м.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 141, 142 Земельного кодексу України та статей 104, 108 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що ТОВ "Володимиравтодор" є правонаступником прав і зобов'язань структурного підрозділу шляхового ремонтно - будівельного управління АТ відкритого типу "Волиньрембуд" - Володимир - Волинської шляхової ремонтно - будівельної дільниці, якому на підставі державного акта на право постійного користування землею з 1996 року належало право постійного користування земельною ділянкою по вул. М. Хвильового, 16.

Проте, оскаржуване рішення № 11/12 від 11.10.2011 р. Володимир-Волинської міської ради позбавляє позивача права постійного користування земельною ділянкою, яке належить йому як правонаступнику Володимир - Волинської шляхово ремонтно - будівельної організації та порушує приписи земельного законодавства.

У поясненнях на позовну заяву Володимир-Волинська міська рада просила відмовити у її задоволенні вказуючи, зокрема, на недоведеність позовних вимог та наявності у позивача після реорганізації Володимир - Волинської шляхово ремонтно - будівельної організації права постійного користування спірною земельною ділянкою.

Рішенням господарського суду Волинської області від 07.11.2012 р. позов задоволено частково, а саме: визнано недійсним рішення Володимир-Волинської міської ради від 11.10.2011 р. № 11/12 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул. М. Хвильового, 16 загальною площею 5658 кв.м.". В решті позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 р. рішення господарського суду Волинської області від 07.11.2012 р. скасовано в частині задоволення позовних вимог та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2013 р. рішення та постанова у даній справі скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції, з посиланням, зокрема, на ненадання судами належної правової оцінки як питанням порушення оскаржуваним рішенням міської ради прав та інтересів позивача, так і відповідності рішення міської ради вимогам законодавства.

Під час нового розгляду ТОВ "Володимиравтодор" подало заяву про уточнення позовних вимог, у якій просило визнати незаконним рішення міськради від 11.10.2011 року № 11/12 про припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул. М. Хвильового, 16 площею 5 658 кв.м. та визнати за товариством право обіймати земельну ділянку на правах "Постійного користування", вказуючи на те, що виходячи з положень статті 16, частин 2, 3 статті 84, статті 142, частини 8 статті 149 та пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України Володимир-Волинська міська рада не мала повноважень на розпорядження земельною ділянкою державної власності та вилучення цієї земельної ділянки з користування ТОВ "Володимиравтодор" (том 1 а.с. 168-169).

Володимир-Волинська міська рада просила відмовити позивачу у задоволенні позову посилаючись на те, що ТОВ "Володимиравтодор" не може бути правонаступником прав та обов'язків державного підприємства, а тому прийняте міською радою рішення № 11/12 від 11.10.2011 р. ніяким чином не порушує прав та законних інтересів позивача, яким, в свою чергу не надано документів на підтвердження наявності у нього будь - якого права на спірну земельну ділянку.

При цьому, відповідач зазначав, що пунктом "в" статті 141 Земельного кодексу України передбачено, що у разі припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ, організацій, їх право постійного користування земельною ділянкою припиняється і в порядку правонаступництва не передається. Проте, позивачем дії, необхідні для реалізації права на земельну ділянку шляхом звернення до уповноваженого органу з метою оформлення (переоформлення) права постійного користування земельною ділянкою у відповідності до вимог чинного законодавства, не вчинені.

Рішенням господарського суду Волинської області від 20.05.2013 р. (суддя Кравчук А.М.) позов задоволено частково, визнано недійсним пункт 1 рішення Володимир-Волинської міської ради Волинської області від 11.10.2011 р. №11/12 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками".

В частині позовних вимог про визнання за ТОВ "Володимиравтодор" права постійного користування земельною ділянкою на вул. М. Хвильового, 16, площею 5 658 кв.м., відмовлено.

Мотивуючи рішення та задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення міської ради судом першої було встановлено невідповідність пункту 1 цього рішення вимогам чинного законодавства та порушення ним прав та законних інтересів позивача.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою, суд першої інстанції дійшов висновку, що за наявності дійсного державного акта, яким посвідчено право на постійне користування земельною ділянкою, позовна вимога про визнання такого права є безпідставною.

За апеляційною скаргою Володимир-Волинської міської ради Рівненський апеляційний господарський суд (судді: Дужич С.П., Бучинська Г.Б., Павлюк І.Ю.) переглянувши рішення господарського суду Волинської області від 20.05.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 21.08.2013 р. залишив його без змін з тих же підстав.

Володимир-Волинська міська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову у даній справі в частині позовних вимог про визнання недійсним пункту 1 рішення Володимир-Волинської міської ради від 11.10.2011 р. № 11/12 скасувати та припинити провадження у справі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неповним з'ясуванням судами всіх обставин справи та неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що позивачем безпідставно ототожнюється два різних підприємства: Володимир - Волинська шляхова ремонтно - будівельна дільниця та ТОВ "Володимиравтодор", оскільки в даному випадку відбулась не тільки зміна назви підприємства, а й зміна організаційно - правової форми, внаслідок припинення діяльності одного підприємства і утворення іншого з іншою формою власності.

Заявник касаційної скарги зазначає, що у даному випадку особа, якій було видано державний акт на право постійного користування землею є ліквідованою, що тягне за собою припинення права постійного користування земельною ділянкою цією особою шляхом прийняття відповідного рішення уповноваженим органом, а для реалізації права на отримання земельної ділянки у власність чи у користування, позивачу, в порядку статті 122 Земельного кодексу України, необхідно було звернутися до органів місцевого самоврядування з метою оформлення (переоформлення) права постійного користування земельною ділянкою у відповідності до вимог чинного на той час законодавства та отримати державний акт, чого позивачем зроблено не було.

Крім того, скаржник зазначає, що 29.09.1998 р. між ТОВ "Володимиравтодор" та ВАТ "Волиньрембуд" було укладено договір, за умовами якого останнім передано у власність позивача майно шляхової ремонтно - будівельної дільниці на суму 23 400,00 грн. в обмін на 645 іменних акцій, а ТОВ "Володимиравтодор" стало повним правонаступником всіх зобов'язань, кредитів, боргів, угод Володимир - Волинської шляхової ремонтно - будівельної дільниці ВАТ "Волиньрембуд". Скаржник посилаючись на частину 4 статті 120 Земельного кодексу України вказував на те, що Наказом ФДМ України № 258 від 29.12.2011 р. затверджений перелік майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Волиньрембуд", і на даний час ТОВ "Володимиравтодор" не набув права власності на майно як правонаступник, що підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2013 р. у справі № 5004/1116/12.

Заявником касаційної скарги також вказується на порушення судами статті 22 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з необґрунтованим відхиленням судом першої інстанції клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи - Управління Держземагентства у Володимир - Волинському районі Волинської області.

ТОВ "Володимиравтодор" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення у справі без змін вказуючи на те, що в Наказі ФДМ України № 40 від 17.02.1995 р. зазначено, що враховуючи результати продажу державної частки акцій АТ "Волиньрембуд" (правонаступником якого є ТОВ "Володимиравтодор") та на підставі підсумкового протоколу № 3 від 09.02.1995 р., визнано завершеним процес приватизації АТ "Волиньрембуд". При цьому, державний акт на право постійного користування землею Володимир - Волинській шляховій ремонтно - будівельній дільниці був виданий 24.05.1996 р., тобто на час видачі цього державного акта на землю юридична особа не мала державної частки акцій. У 1998 році відбулося перетворення Володимир - Волинській шляховій ремонтно - будівельній дільниці АТ "Волиньрембуд" в ТОВ "Володимиравтодор", при цьому, згідно пункту 4 розпорядження виконавчого комітету Володимир - Волинської міської ради № 539 від 21.09.1998 р. ідентифікаційний код Володимир - Волинської шляхової ремонтно - будівельної дільниці АТ "Волиньрембуд" залишився у позивача, що свідчить про безпідставність посилань скаржника на припинення діяльності державного чи комунального підприємства як на підставу для припинення права користування земельною ділянкою на підставі пункту "в" статті 141 Земельного кодексу України.

ТОВ "Володимиравтодор" також вважає безпідставними посилання скаржника на те, що позивачу не належать приміщення по вул. М. Хвильового, 16, оскільки рішенням суду у справі № 5004/1116/12, на яку посилається міська рада, відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно, з огляду на встановлення обставин щодо відсутності оспорювання чи невизнання цього права. Крім того, у Наказі ФДМ України № 258 від 29.12.2011 р. зазначається про передачу у власність Володимир - Волинській шляховій ремонтно - будівельній дільниці об'єкта нерухомого майна - майстерні - гаражу, а відповідно до статті 30 Земельного кодексу України в редакції 1990 року, при передачі підприємством будівель та споруд іншому підприємству, разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться передане майно.