ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2017 року Справа № 924/599/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Рогач Л.І., Мачульського Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської областіна постановуРівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2016у справі Господарського суду№ 924/599/16 Хмельницької областіза позовомкерівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Старосинявської районної державної адміністраціїдотовариства з обмеженою відповідальністю "Синявські граніти"пророзірвання договору оренди земельної ділянки промисловості від 19.03.2007 площею 7,9999 га
в судовому засіданні взяли участь представники:
прокурор відділу ГПУ Кравчук О.А., посв. від 01.08.2016 № 043796; позивача:не з'явились;відповідача: не з'явились;
ВСТАНОВИВ:
У червні 2016 керівник Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Старосинявської районної державної адміністрації (далі - Адміністрація) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою, у якій просив розірвати договір оренди земельної ділянки промисловості від 19.03.2007, укладеного між Адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Синявські граніти" (далі - Товариство) за кадастровим номером 6824484000:02:012:0029 загальною площею 7,9999 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області.
Позовні вимоги прокурор, посилаючись на норми Господарського кодексу України (далі - ГК України), Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та Закону України "Про оренду землі" обґрунтовував тим, що Товариство неналежно виконує умови договору оренди землі в частині внесення орендної плати, у зв'язку із чим, у нього утворилася заборгованість та яка остаточно не погашена станом на момент звернення до суду з даним позовом. Окрім того, Товариство визнано банкрутом та щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру. Вважає вказані обставини підставою для припинення права користування відповідною земельною ділянкою у судовому порядку шляхом розірвання договору оренди землі.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.09.2016 (суддя Крамар С.І.) позов задоволено.
Вказане рішення прийнято з мотивів, викладених прокурором у позовній заяві.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 (колегія суддів: Демидюк О.О., Савченко Г.І., Павлюк І.Ю.) рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.09.2016 скасовано, провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Вказану постанову мотивовано тим, що постановою Господарського суду Хмельницької області від 23.12.2015 у справі № 4/5025/1097/12 Товариство визнано банкрутом. Відповідно до імперативних приписів ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 12, 16 ГПК України встановлено виключну підсудність майнових спорів за участю особи, яка перебуває в процедурі банкрутства, зокрема, спори про визнання недійсним будь-яких правочинів, укладених боржником, розглядаються господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.
Заступник прокурора Рівненської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 та залишити в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.09.2016. Викладені у касаційній скарзі вимоги прокурор обґрунтовує положеннями ст. ст. 10, 20, 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 12, 80 ГПК України, зазначаючи про те, що спір у даній справі не є майновим, тому висновки суду апеляційної інстанції щодо неможливості його розгляду в окремому позовному провадженні є помилковими. Вказує на неправомірне припинення провадження у справі з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу заступника прокурора до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга заступника прокурора підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:
- між Адміністрацією (орендодавець) та Товариством (орендар) 19.03.2007 укладено договір оренди землі, за яким орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 7,9999 га (гектарів) в тому числі сінокіс 6,8174 га та кар'єр 1,1825 га з земель промисловості для промислового видобутку блоків та виробництва будівельних матеріалів, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Нова Синявка на території Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області, згідно викопіювання про виділення земель для передачі в оренду 7,9999 га для промислового видобутку блоків та виробництва будівельних матеріалів, які знаходяться в розпорядженні Старовинявської районної державної адміністрації (далі - Договір). Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. Кадастровий номер земельної ділянки 6824484000:02:012:0029. Договір підписаний сторонами, скріплений їх печатками та нотаріально посвідчений. Зареєстрований в Старосинявському районному відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства Центр Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.03.2007 за № 040776100011. Земельну ділянку передано орендарю за актом приймання-передачі від 20.03.2007;
- за приписами п. 7 Договору його укладено на 49 років;
- відповідно до п. 8 Договору орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 10 557,00 грн. в рік. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у грошовій формі в розмірі 879,75 грн. в місяць від загальної суми в рік 10557,00 грн. на р/р 33210812600456, код платежу 13050200 УДК в Хмельницькій області МФО 815013 (п. 10 Договору);
- у п. 27 Договору сторони погодили, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати;
- в силу положень пункту 35 Договору його дія припиняється шляхом його розірвання: за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною першою ст. 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За приписами статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Пунктом 2.20. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.
Наведене свідчить про те, що чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору. Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.
Сервіси для юристів