Постанова ВГСУ від 15.03.2016 року у справі №925/794/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року Справа № 925/794/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши касаційну

скаргу ОСОБА_4

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2015 року

та на рішення господарського суду Черкаської області від 08 вересня 2015 року

у справі №925/794/13

господарського суду Черкаської області

за позовом ОСОБА_4

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Полянецьке"

про стягнення коштів

за участю представників

позивача - не з'явився

відповідача - Веращюк П.М., Лисак Ю.І.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Полянецьке" про стягнення 607 166,33 грн. 15% власного капіталу, 76 863,52 грн. 3% річних, 119 501 грн. інфляційних втрат за період користування коштами з 02 листопада 2012 року по 31 жовтня 2014 року, що разом складає 803 530,85 грн., та відшкодування понесених ним судових витрат - вартості оплачених експертиз та послуг аудитора на загальну суму 37118,20 грн. (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 02 грудня 2014 року, т. 2, а.с. 209-212).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 12 січня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 607 166,33 грн. 15% власного капіталу, 76 863,52 грн. 3% річних, 119 501 грн. інфляційних втрат, 34 793,20 грн. вартість експертизи. З відповідача в доход державного бюджету стягнуто 16 765,40 грн. судових витрат. У задоволенні решти вимог в сумі 2 379 грн. (послуги за генеральні угоди та послуги аудитора) відмовлено (т. 3, а.с. 19-25).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31 березня 2015 року у справі № 925/794/13 рішення господарського суду Черкаської області від 12 січня 2015 року залишено без змін (т. 3, а.с. 233-237).

Постановою Вищого господарського суду України від 07 травня 2015 року рішення господарського суду Черкаської області від 12 січня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31 березня 2015 року у справі № 925/794/13 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Під час нового розгляду № 925/794/13 господарським судом Черкаської області позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, у якій він просить стягнути з відповідача 607166,33 грн. - 15% власного капіталу товариства, 87742,61 грн. 3% річних, 461715,28 грн. інфляційних втрат за період користування його коштами з 02 листопада 2012 року по 07 липня 2015 року, що разом складає 1 156 624,22 грн., та відшкодувати понесені ним судові витрати - вартість оплачених ним експертиз та послуг аудитора (т. 4 а.с. 108-110).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 08 вересня 2015 року (суддя Грачов М.В.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2015 року (судді Суховий В.Г., Жук Г.А., Мальченко А.О.) у справі № 925/794/13 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 08 вересня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2015 року скасувати прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке" на користь позивача ОСОБА_4 1156624, 22 грн. заборгованості, судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.