ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2016 року Справа № 922/4586/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Кривда Д.С., Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 у справі № 922/4586/15 господарського суду Харківської області
за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській областідофізичної особи-підприємця ОСОБА_4треті особи:1. Державне космічне агентство, 2. Державне науково-виробниче об'єднання "Комунар" простягнення 25 520, 00 грн.,за участю представників
позивача: ОСОБА_5,
відповідача: не з'явились,
третіх осіб: не з'явились,
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2015 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 25 520, 00 грн. збитків, понесених внаслідок розірвання договору купівлі-продажу № 986 від 24.09.2003, які складаються з вартості устаткування відчуженого у складі майна за цим договором.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.09.2015 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне космічне агентство України та Державне науково-виробниче об'єднання "Комунар".
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.10.2015 у позові відмовлено повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове - про задоволення позову. Стягнуто з відповідача на користь позивача 25 520, 00 грн. збитків.
Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного господарського суду, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
Переглянувши в касаційному порядку оскаржену постанову апеляційного, а також рішення місцевого господарських судів, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з протоколом аукціону по лоту № 2 від 19.09.2003 за наслідком торгів з продажу об'єкта групи Д - об'єкта незавершеного будівництва "Медсанчастина", по АДРЕСА_1, м. Харків, який обліковувався на балансі Державного науково-виробничого об'єднання "Комунар", що віднесений до сфери управління Державного космічного агентства України, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 отримав право на його придбання.
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 24.09.2003 укладено договір купівлі-продажу № 986 вказаного вище об'єкта незавершеного будівництва.
Відповідно до акта приймання-передачі від 28.11.2003, позивач передав відповідачу об'єкт незавершеного будівництва "Медсанчастина" за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1. Документальна та фактична наявність майна визначена згідно з актом обстеження від 31.05.2003, інвентаризаційними описами від 31.05.2003 та звітом про вартість непереданого до монтажу устаткування станом на 31.05.2003, що затверджений 31.07.2003.
Згідно з вказаними документами до складу переданого державного майна за актом приймання-передачі від 28.11.2003 віднесено устаткування двох ліфтів, які у монтаж не здавались, а саме ліфт електричний вантажопідйомністю 500 кг з заводським номером № 1615 та ліфт електричний вантажопідйомністю 500 кг з заводським номером № 7045.
Відповідно до акта приймання-передачі від 28.11.2003 позивач передав відповідачу проектно-кошторисну та виконавчу документації стосовно вказаного об'єкта купівлі-продажу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2010 у справі № 60/62-09 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу № 986 від 24.09.2003 та за зустрічним позовом до Регіонального відділення про зняття вказаного договору з контролю, договір купівлі-продажу № 986 від 24.09.2003 розірвано та зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 повернути об'єкт купівлі-продажу за договором у державну власність.
На виконання положень Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 32 "Про затвердження Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів", наказом позивача від 22.10.2010 № 1929-П створено комісію з питань повернення у державну власність об'єкта незавершеного будівництва "Медсанчастина" по АДРЕСА_1, м. Харків. Комісією прийнято рішення здійснити заходи щодо визначення розміру збитків завданих об'єкту купівлі-продажу за час володіння ним колишнім власником.
Відповідно до звіту про незалежну оцінку об'єкта незавершеного будівництва "Медсанчастина", по АДРЕСА_1, м. Харків, складеного товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Група Співдружність", станом на 26.07.2010 розмір збитків становить 25 520, 00 грн., у тому числі ПДВ 4 253, 33 грн. Вказані збитки у сумі 25 520, 00 грн. склали вартість устаткування зазначених вище ліфтів, які були відчужені у складі майна за розірваним договором купівлі-продажу від 24.09.2003 та не були виявлені в результаті інвентаризації.
Відповідно до акта приймання-передачі від 23.07.2012 об'єкт купівлі-продажу за договором купівлі-продажу № 986 від 24.09.2003 повернуто позивачу без вказаного устаткування зазначених вище двох ліфтів, що і стало підставою для звернення з даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову в позові, місцевий господарський суд зазначив про обґрунтованість позовних вимог, проте з огляду на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, про наслідки якого заявлено відповідачем, дійшов висновку про відмову в позові.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та постановляючи нове - про задоволення позову, суд апеляційної інстанції вказав на передчасність висновків суду першої інстанції щодо пропуску строку позовної давності.
Сервіси для юристів