Постанова ВГСУ від 15.03.2016 року у справі №910/1891/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року Справа № 910/1891/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілф"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.07.2015у справі№ 910/1891/14 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Призма Бета"до1. Приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" (відповідач-1); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілф" (відповідач-2)провизнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності,за участю представників: від позивачаІванів А.Р., Вітрук Д.Д.від відповідача-1не з'явивсявід відповідача-2Пєсков В.Г., Білощицький В.Д.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Призма Бета" (далі - ТОВ "Призма Бета") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпровська пристань" (далі - ПрАТ "Дніпровська пристань") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілф" (далі - ТОВ "Стілф"), з урахуванням заяви про зміну предмета позову, яка прийнята ухвалою суду від 22.04.2014, про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 10.08.2012, укладеного між відповідачами, посвідченого 10.08.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 2177; визнання за позивачем права власності на об'єкт незавершеного будівництва - багаторівневий паркінг, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ватутіна Генерала, буд. 2 т, ІІ черга (літ. К 1), готовністю 26%.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.06.2014 у справі № 910/1891/14 позов ТОВ "Призма Бета" задоволено повністю; визнано недійсним договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 10.08.2012, укладений між ПрАТ "Дніпровська пристань" і ТОВ "Стілф", посвідчений 10.08.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М. за реєстровим № 2177; визнано за позивачем право власності на об'єкт незавершеного будівництва - багаторівневий паркінг, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Генерала Ватутіна, 2-т, ІІ черга (літ. К1), готовністю 26%.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2014 у справі № 910/1891/14 скасовано; прийнято нове рішення, яким в позові ТОВ "Призма Бета" відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 у справі № 910/1891/14 залишено без змін.

У червні 2015 ТОВ "Призма Бета" звернулося до господарського суду міста Києва з заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 у справі № 910/1891/14 за нововиявленими обставинами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 (колегія суддів у складі: Отрюха Б.В. - головуючого, Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.) задоволено заяву ТОВ "Призма Бета" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 у справі № 910/1891/14 за нововиявленими обставинами; постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 у справі № 910/1891/14 скасовано; рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2014 у даній справі залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 у справі № 910/1891/14, ТОВ "Стілф" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати повністю зазначену постанову, відмовити повністю у задоволенні заяви ТОВ "Призма Бета" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 у справі № 910/1891/14 за нововиявленими обставинами та залишити без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Крім того, 18.11.2015, 01.12.2015, 10.03.2016 та 14.03.2016 від ТОВ "Стілф" до Вищого господарського суду України надійшли додаткові письмові пояснення у справі № 910/1891/14.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Стілф", які надійшли до Вищого господарського суду України 09.12.2015, та у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Стілф", який надійшов до Вищого господарського суду України 12.01.2016, ТОВ "Призма Бета" проти касаційної скарги заперечує і просить суд її відхилити, а оскаржувану постанову залишити без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.02.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ТОВ "Стілф" до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 15.02.2016 о 14 год. 00 хв.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.02.2016 розгляд касаційної скарги ТОВ "Стілф" відкладено на 01.03.2016 о 10 год. 00 хв.

Ухвалами Вищого господарського суду України від 01.03.2016 продовжено строк розгляду касаційної скарги ТОВ "Стілф" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 у справі № 910/1891/14 на п'ятнадцять днів та відкладено її розгляд на 15.03.2016 о 10 год. 00 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-1 передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористався.

Заслухавши представників позивача та відповідача-2, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено апеляційним господарським судом та вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва та визнання за ТОВ "Призма Бета" права власності на об'єкт незавершеного будівництва, позивач послався на те, що відповідачем-1 в порушення умов інвестиційного договору № ДИ-10/08 від 10.08.2007, укладеного між позивачем та відповідачем-1 (далі - Інвестиційний договір) було відчужено спірне майно - багаторівневий паркінг, який знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Генерала Ватутіна, 2-т, ІІ черга (літ. К1), готовністю 26%, яке є предметом Інвестиційного договору (за яким орієнтовна ціна договору складає 610 275 090,00 грн., та на виконання умов якого позивачем сплачено 549 879 770,15 грн.), з ігноруванням визначених Інвестиційним договором прав і охоронюваних законом інтересів ТОВ "Призма Бета" як інвестора.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову ТОВ "Призма Бета" та приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні позову (постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 у даній справі), виходив з того, що на момент укладення оспорюваного договору ТОВ "Призма Бета" не було власником спірного майна через його належність ПрАТ "Дніпровська пристань", з огляду на що відсутні підстави для визнання його недійсним. При цьому, констатувавши недоведеність позивачем будь-якого права на спірне майно, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у позивача прав на звернення до суду з даним позовом з огляду на відсутність факту порушення прав та законних інтересів позивача.

ТОВ "Призма Бета" в обґрунтування заяви про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 у справі № 910/1891/14 за нововиявленими обставинами посилається на те, що у червні 2015 року йому стало відомо про висновок експерта № 9303/9304/15-42 від 08.06.2015 за результатами судової будівельно-технічної експертизи (далі - висновок), проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз в рамках кримінального провадження № 12014100040002585 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 366 Кримінального кодексу України. У вказаному висновку експертом було встановлено, що до складу об'єкта інвестування за Інвестиційним договором входить об'єкт незавершеного будівництва - багаторівневий паркінг, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Ватутіна Генерала, буд. 2 т, II черга (літ. К1), готовністю 26%. Вказана обставина, виявлена позивачем після ознайомлення з цим висновком, на його думку, свідчить про те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків щодо відсутності факту порушення прав позивача як інвестора за Інвестиційним договором при укладенні спірного договору купівлі-продажу паркінгу від 10.08.2012, а також про відсутність підстав для визнання за позивачем права власності на спірний паркінг, а тому є нововиявленою в розумінні ст. 112 ГПК України.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Як роз'яснено у п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обствинами", до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

- по-перше, їх існування на час розгляду справи,

- по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).