ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2017 року Справа № 906/1568/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Корсака В.А.розглянувши матеріали касаційної скаргиНовоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області, м. Новоград-Волинський, Житомирська обл.на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 рокуу справі господарського суду Житомирської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ілатанмед", м. КиївдоНовоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області, м. Новоград-Волинський, Житомирська обл.простягнення 95 900 грн. збитків
за участю представників
позивача: не з'явився,
відповідача: Марчук Т.В.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілатанмед" (далі за текстом - ТОВ "Ілатанмед") звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення 95 900 грн. збитків.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Житомирської області від 16.06.2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що позивачем не доведено спричинення йому збитків відповідачем у контексті цивільно-правових приписів, а зміна норм податкового законодавства, яке діяло на час укладення Договору, не є підставою для визнання однієї сторони Договору винною у понесених іншою стороною витратах у вигляді сплати податку на додану вартість, суму якого позивачем нараховано на свій розсуд на зобов'язання, яке виникло до внесення таких змін.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 року рішення господарського суду Житомирської області від 16.06.2016 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено: присуджено до стягнення з Новоград-Волинської районної державної адміністрації на користь ТОВ "Ілатанмед" 95 900 грн. збитків та судовий збір.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано доведеністю збитків, завданих позивачу, винних дій (бездіяльності) відповідача у заподіянні збитків позивачу та причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та збитками у зв'язку із неналежним виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Новоград-Волинська районна державна адміністрація Житомирської області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 та залишити в силі рішення господарського суду Житомирської області від 16.06.2016 року.
ТОВ "Ілатанмед" відзиву на касаційну скаргу подано не було.
В судовому засіданні представник відповідача просив касаційну скаргу задовольнити, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 року - скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Житомирської області від 16.06.2016 року.
Позивача згідно з приписами ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представника відповідача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.11.2013 року ТОВ "Ілатанмед" (постачальник) та Новоград-Волинською районною державною адміністрацією Житомирської області (замовник) укладено Договір № 1т, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов'язався у 2013 році поставити замовнику автомобіль спеціальної призначеності (код предмета закупівлі - 29.10.5). Кабінет діагностичний рухомий "КРАС" ТУ У 26.6-38183326-003:2012, зазначений в Специфікації (Додаток 1), а замовник зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його; найменування, номенклатура, асортимент та кількість товару зазначено в Специфікації, що додається до цього Договору і є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 3.1 Договору загальна сума цього Договору складає 1 370 000 грн. без ПДВ.
Положеннями п. 3.2 Договору передбачено, що товар не оподатковується ПДВ згідно пп. 197.1.27 п. 197.1 ст. 197 Розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.
Згідно з п. 4.1 Договору оплата за товар, який надано постачальником, проводиться за фактом поставки протягом 10 календарних днів у разі наявності та в межах відповідних бюджетних призначень.
В п. 10.1 Договору сторони погодили, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 року, але в будь-якому разі - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
ТОВ "Ілатанмед" на виконання умов Договору здійснено поставку обумовленого у Специфікації товару, який прийнято відповідачем, що підтверджується видатковою накладною № СФ-00032 від 13.12.2013 року, довіреністю № 34 від 12.12.2013 року, а також актом здавання-приймання медичного обладнання від 13.12.2013 року.
У строки, встановлені Договором, товар оплачено не було і лише 14.04.2015 року Новоград-Волинська районна державна адміністрація оплатила поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 14.04.2015 року.
01.01.2014 року ТОВ "Ілатанмед" отримано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Позивачем вимоги про стягнення з відповідача 95 900 грн. збитків мотивовано тим, що у період прострочення відповідачем виконання свого грошового зобов'язання до Податкового кодексу України внесені зміни, відповідно до яких операції з поставки виробів медичного призначення, які на момент укладення Договору поставки були звільнені від оподаткування податком на додану вартість, стали оподатковуватись ПДВ за ставкою 7 %. Відтак, отримавши 15.04.2015 року оплату за товар у розмірі 1 370 000 грн. в силу приписів податкового законодавства, постачальник зобов'язаний був здійснити нарахування податкового зобов'язання з ПДВ за ставкою 7 % від отриманих коштів, які вніс до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року, таким чином збільшивши свої податкові зобов'язання з ПДВ на 95 900 грн. та сплативши зазначений податок до бюджету, що підтверджується платіжними дорученнями № 296 від 15.05.2015 року, № 298 від 18.05.2015 року, № 347 від 19.06.2015 року, № 391 від 29.07.2015 року та № 443 від 15.09.2015 року. Отже, враховуючи порушення відповідачем умов Договору щодо строків оплати позивач на підставі ст. 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 530, 599, 610, 623, 692 Цивільного кодексу України позивач просив суд стягнути з відповідача збитки, які він поніс внаслідок змін податкового законодавства.
Сервіси для юристів