ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2017 року Справа № 905/2549/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіШвеця В.О.,суддівДанилової М.В., Сибіги О.М.розглянувши касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Елена"на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 09.12.2016у справі№ 905/2549/16 Господарського суду Донецької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Деметра"до1. Селянського (фермерського) господарства "Елена" 2. ОСОБА_4простягнення коштів
за участю представників сторін від:
позивача: Яковенко О.Г. (дов. від 15.12.2016),
відповідача-1: ОСОБА_6 (дов. від 01.12.2016),
відповідача-2: не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Деметра" звернулось з позовом до Селянського (фермерське) господарства "Елена" та ОСОБА_4 про стягнення солідарно 480 014,55 грн. основного боргу та 36 088,94 грн. 3% річних.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 18.10.2016, ухваленим суддею Бойко І.А., позов задоволено частково, стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 240 007,28 грн. основного боргу, 18 044,47 грн. 3% річних та 3 870,78 грн. судового збору, у вимогах до відповідача-2 відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.11.2016 про виправлення описки, визначено до стягнення з відповідача-1 на користь позивача 357 261,55 грн. основного боргу, 36 088,94 грн. 3% річних та 7 741,51 грн. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням від 18.10.2016, Селянське (фермерське) господарство "Елена" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на це рішення.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.12.2016, прийнятою колегією суддів у складі: Татенко В.М. - головуючого, Колядко Т.М., Стойка О.В., відмовлено Селянському (фермерському) господарству "Елена" в задоволенні клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги та повернуто її скаржнику без розгляду. Суд апеляційної інстанції керуючись приписами пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що скаржником пропущено десятиденний строк для подання апеляційної скарги без поважних причин.
Не погоджуючись з прийнятою у справі ухвалою суду апеляційної інстанції, Селянське (фермерське) господарство "Елена" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а матеріали справи скерувати для розгляду по суті до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга обґрунтована доводами щодо безпідставного неврахування апеляційним господарським судом обставин того, що на підприємстві скаржника відсутній штатний юрист, а мотиви рішення скаржнику були невідомі, у зв'язку з тим, що ухвалою суду від 10.11.2016 було майже вдвічі збільшено суму, яка підлягає стягненню за оскаржуваним рішенням суду. З огляду на що, на думку скаржника, останній не мав можливості в достатній мірі обґрунтувати апеляційну скаргу, визначити обсяг необхідних капіталовкладень у захист своїх прав та економічну доцільність подання скарги, що унеможливило підготовку та подання апеляційної скарги у встановлені строки. При цьому скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції приписів статей 53, 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 06.02.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Швеця В.О., суддів - Данилової М.В., Сибіги О.М., касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Елена" прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.02.2017.
На адресу Вищого господарського суду України від Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, у зв'язку з чим просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Вищий господарський суд України, заслухавши суддю Швеця В.О., пояснення представників позивача та відповідача-1, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Частиною 2 статті 11113 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розгляд касаційної скарги на ухвалу апеляційного господарського суду проводиться у порядку, передбаченому для розгляду касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду. Як убачається з матеріалів справи, предметом касаційного оскарження є ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 09.12.2016 про відмову у відновленні процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою. Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі можуть подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Приписами статті 93 цього ж Кодексу передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду - упродовж десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги, скаржник посилався, зокрема, на те, що відповідно до прийнятого судом першої інстанції рішення від 18.10.2016, з відповідача-1 на користь позивача було стягнуто 240 007,28 грн. основного боргу, 180 44,47 грн. 3% річних та 3 870,78 грн. судового збору. Між тим, в подальшому ухвалою Господарського суду Донецької області про виправлення описки, яка була прийняла судом без виклику сторін лише 10.11.2016, з відповідача-1 на користь позивача була визначена до стягнення значно більша сума грошових коштів, ніж зазначено у рішенні суду, а саме: 357 261,55 грн. основного боргу, 36 088,94 грн. 3% річних, та 7 741,55 грн. судового збору. Скаржник наголошував на тому, що зазначеною ухвалою суду від 10.11.2016 було збільшено майже вдвічі суму, яка підлягає стягненню, чим фактично зачіпається суть прийнятого рішення та порушуються у зв'язку з цим права відповідача-1. Окрім цього, колегія суддів зазначає про те, що матеріали справи не містять також вступної та резолютивної частини рішення суду першої інстанції від 18.10.2016. Між тим, під час касаційного перегляду даної справи, як представник відповідача-1, так і представник позивача зазначили про те, що у судовому засіданні, яке відбулось 18.10.2016, судом першої інстанції було проголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення. З огляду на що, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність обставин об'єктивної неможливості своєчасного оскарження відповідачем-1 рішення суду від 18.10.2016 визнається колегією суддів помилковим. Відповідно до приписів статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. При цьому право апеляційного оскарження стороною рішення господарського суду передбачено статтями 22, 91 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, відмовивши у прийнятті апеляційної скарги, Донецький апеляційний господарський суд всупереч статті 19 Конституції України, обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України. Відтак, доводи, викладені в касаційній скарзі про порушення апеляційним господарським судом приписів процесуального законодавства, знайшли своє підтвердження. За приписами частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів визнає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з передачею справи до Донецького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного перегляду.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Елена" задовольнити.
Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 09.12.2016 у справі № 905/2549/16 Господарського суду Донецької області скасувати.
Матеріали справи скерувати до Донецького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного перегляду.
Головуючий суддя: В. Швець
Судді: М. Данилова
О. Сибіга
Сервіси для юристів