Постанова ВГСУ від 15.02.2017 року у справі №904/2556/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року Справа № 904/2556/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Кондратової І.Д. Нєсвєтової Н.М.за участі представників: позивача: відповідача: Сорокаліт Є.М. Волощук П.Ю.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз"на рішення та постановуГосподарського суду Дніпропетровської області від 13 червня 2016 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2016 рокуу справі№ 904/2556/16за позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"допублічного акціонерного товариства "Криворіжгаз"простягнення 5 538 451,81 грн

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 5 538 451, 81 грн, з яких 666 812, 60 грн - 3% річних, 4 871 639, 20 грн - інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2016 (суддя - Петренко Н.Е.) позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 4 871 639, 20 грн інфляційних втрати, 659 557, 00 грн 3% річних, судові витрати.

В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 (головуючий - Коваль Л.А., судді - Євстигнеєв О.С., Кузнецов В.О.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2016 змінено та викладено абзац другий резолютивної частини рішення в іншій редакції - стягнуто з ПАТ "Криворіжгаз" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 4 688 693,10 грн інфляційних втрат, 659 493,96 грн 3% річних та судові витрати.

В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2016 залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 31.01.2013 між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ "Криворіжгаз" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13-417-ПР, за умовами якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець з - прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Відповідно до п. 1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується відповідачем виключно для подальшої реалізації промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, які є кінцевими споживачами газу.

За п. 2.1. договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 31.12.2013) продавець передає покупцю у період з 01.01.2013 по 31.12.2014 газ в обсязі до 54 204, 289 тис. куб. м, у тому числі у певних обсягах по місяцях кварталів.

Згідно з п. п. 3.3., 3.4. договору приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, відповідач зобов'язувався надати позивачу підписані та скріплені печаткою відповідача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Позивач не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язувався повернути відповідачу один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 5.2. договору визначено, що ціна за 1 000 куб. м газу становить 3 509, 00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того, податок на додану вартість за ставкою - 20%. До сплати ціна за 1 000 куб. м газу - 3 509, 00 грн, крім того ПДВ (20%) - 701, 80 грн, всього з ПДВ - 4 210, 80 грн.

Між сторонами неодноразово були підписані додаткові угоди до договору, якими були внесені зміни щодо вартості переданого природного газу, обсягів поставки газу, строку дії договору в частині реалізації газу (а.с. 20-38, т. 1).

Відповідно до п. 6.1. договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 28.04.2014) оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.

У п. 7.1. договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та договором.

Цей договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2013, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення (п. 11. договору).

Додатковою угодою № 2 від 31.12.2013 до договору продовжено строк дії договору в частині реалізації газу до 31.12.2014.

На виконання умов договору і додаткових угод, у період з січня 2013 року по квітень 2014 року позивач передав, а відповідач прийняв природній газу на загальну суму 106 304 893, 22 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу (а.с. 39-45, т. 1):

Однак, відповідач розрахувався за природний газ несвоєчасно.

Стаття 629 ЦК України передбачає що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГК України.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).