ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2016 року Справа № 922/2011/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого : Кравчука Г.А.,
суддів: Коробенка Г.П., Алєєвої І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 24.10.2016у справі Господарського суду№ 922/2011/16 Харківської областіза позовомкерівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській областідо третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачафізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Міністерство освіти і науки України Державний навчальний заклад "Харківський професійний ліцей будівельних технологій"провизнання недійсним договору та повернення майна
в судовому засіданні взяли участь представники:
прокурор відділу ГПУ Зарудена Н.О., посв. від 02.08.2012 № 000626; позивача: не з'явились;відповідача: третьої особи на стороні позивача: третьої особи на стороні відповідача:Скриннік І.А., дов від 26.10.2016 № 2206; не з'явились; не з'явились;
ВСТАНОВИВ:
У червні 2016 року керівник Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі - Регіональне відділення ФДМУ) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій просив:
- визнати недійсним договір оренди № 5963-Н від 16.09.2015, укладений між Регіональним відділенням ФДМУ та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Підприємець);
- зобов'язати Підприємця звільнити окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення: кімнати №№ 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-6, 3-7, 3-8, 3-9, 3-10, 3-11, 3-12, 3-13, 3-14, 3-17, 3-18, 3-19, 3-20, 3-22, 3-23, 3-24, 3-25, 3-26 на 3-му поверсі 5-типоверхової будівлі учбового корпусу (інв. №10310007, літ. "В-5"), загальною площею 421,9 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та повернути їх Регіональному відділенню ФДМУ.
Позовні вимоги прокурор, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України, Закону України "Про освіту", Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Закону України "Про приватизацію державного майна" обґрунтовував тим, що передача в оренду приміщень навчального закладу для здійснення діяльності, не пов'язаної з навчально-виховним процесом, є незаконною, у зв'язку із чим, спірний договір оренди підлягає визнанню недійсним, а приміщення - поверненню розпоряднику майна.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.08.2016 (суддя Лаврентюк Т.А.) в позові відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що спірні приміщення не використовувались та не можуть використовуватись у навчально-виховному процесі, а тому у відповідності до законодавства України можуть здаватись в оренду з метою отримання додаткових джерел фінансування.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 (колегія суддів: Хачатрян В.С., Івакіна В.О., Сіверін В.І.) рішення Господарського суду Харківської області від 18.08.2016 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.
Постанову прийнято з мотивів, викладених прокурором у позовній заяві. При цьому, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що факт неможливості використання орендованих приміщень у навчально-виховному процесі дозволяє їх передачу в оренду.
Підприємець звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (та додатковими поясненнями до неї), у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 18.08.2016. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємець обґрунтовує посиланням на обставини справи, положення ст. 41 Конституції України, ст. ст. 203, 215, 638, 759, 761 ЦК України, ст. ст. 180, 283, 284 Господарського кодексу України, ст. 127 Житлового кодексу Української РСР, ст. ст. 2, 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст. ст. 61, 63 Закону України "Про освіту", ст. ст. 2, 4, 5, 9, 10, Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 25 Закону України "Про професійно-технічну освіту", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та окремі роз'яснення пленуму Вищого господарського суду України.
Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзиви на касаційну скаргу Підприємця до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємця підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:
- між Регіональним відділенням ФДМУ (орендодавець) та Підприємцем (орендар) 16.09.2015 укладено договір оренди № 5963-Н (далі - Договір), за яким орендодавець передав орендарю в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, а саме: нежитлове приміщення - кімната №№ 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-6, 3-7, 3-8, 3-9, 3-10, 3-11, 3-12, 3-13, 3-14, 3-17, 3-18, 3-19, 3-20, 3-22, 3-23, 3-24, 3-25, 3-26 на третьому поверсі п'ятиповерхової нежитлової будівлі, інв. № 10310007, літ. "В-5", (реєстровий номер майна 02547820.1.ЦЮОНКД012) загальною площею 421,9 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що перебувають на балансі Державного навчального закладу "Харківський професійний ліцей будівельних технологій" (далі - Ліцей). Майно передано орендарю за актом приймання-передачі орендованих приміщень від 16.09.2015;
- відповідно до п. 1.2 Договору майно передано в оренду з метою розміщення швейного цеху;
- згідно з п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - серпень 2015 року - 12 288,13 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - вересень 2015 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень 2015 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору);
- Договір укладено строком на один рік з 16.09.2015 року до 16.09.2016 року (п.10.1 Договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об'єктами оренди, зокрема, об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства; загальнодержавне значення мають, зокрема, об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.
Сервіси для юристів