ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2016 року Справа № 922/1304/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДанилової М.В.,суддівСибіги О.М., Швеця В.О.за участю представників сторін: позивачане з'явились (про час і місце слухання справи повідомлені належним чином)відповідачаКатьоба І.А. дов. від 01.10.2016третьої особи не з'явились (про час і місце слухання справи повідомлені належним чином)прокуратури Зарудяна Н.О. посв. Від 02.08.2012 №000626розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Владо"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.09.2016 р. у справі № 922/1304/16 господарського суду Харківської області за позовомВ.о. керівника Харківської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Владо"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаХарківський автотранспортний технікум ім. с.Орджонікідзепровизнання недійсним договору та повернення майнаВСТАНОВИВ:
Виконуючий обов'язки керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Владо" про визнання недійсним договору оренди державного майна №3457-Н від 08.11.2007, укладеного між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Владо" з додатковими угодами №1 від 12.03.2008, №2 від 08.10.2010, №3 від 27.03.2013, №4 від 27.03.2013, №5 від 22.07.2014, №6 від 01.09.2015; припинення зобов'язання за договором оренди від 08.11.2007№ 3457-Н на майбутнє; зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Владо" звільнити та повернути окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення площею 192,9 кв.м., розміщені за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 9/6, Регіональному відділенню фонду державного майна по Харківській області.
Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю умов спірного договору вимогам статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", статті 63 Закону України "Про освіту" та невикористання навчальним закладом спірного приміщення для навчального процесу, що є підставою для визнання договору недійсним, оскільки заборона використання такого приміщення з іншою метою встановлена на законодавчому рівні.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.07.2016 (суддя Суслова В.В.) в частині позовних вимог щодо припинення зобов'язання за договором оренди №3457-Н від 08.11.2007 на майбутнє припинено на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. В решті позовних вимог відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що відсутня можливість використання спірного орендованого приміщення в учбових цілях, а також відсутність порушення укладенням договору учбового процесу, а тому позовні вимоги прокурора є необґрунтованими та не підтверджені матеріалами справи.
За апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2016 (головуючий суддя Плахов О.В., судді Здоровко Л.М., Шутенко І.А.) скасоване частково.
Прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.
Визнаний недійсним договір оренди державного майна від 08.11.2007 №3457-Н, укладений між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Владо" з усіма додатковими угодами, а саме: додатковою угодою №1 від 12.03.2008р., №2 від 08.10.2010р., №3 від 27.03.2013р., №4 від 27.03.2013р., №5 від 22.07.2014р., №6 від 01.09.2015р.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Владо" звільнити та повернути окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення площею 192,9 кв.м., розміщені за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 9/6, Регіональному відділенню фонду державного майна по Харківській області.
Не погоджуючись із прийнятою постановою апеляційного суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Владо" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2016, а рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2016 залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 203, 207, 215, 216, 236, 638 Цивільного кодексу України, статті 180 Господарського кодексу України, статей 25, 61, 63 Закону України "Про освіту". Також заявник вважає, що позов подано прокурором з пропуском строку позовної давності
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2016 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Сибіга О.М.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.11.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.
У зв'язку з навчанням з підвищення кваліфікації судді Корсака В.А. протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.12.2016 було визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Швець В.О.
Заслухавши доповідь судді - доповідача та присутніх у судовому засіданні 14.12.2016 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 08.11.2007 між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Владо" (орендар) було укладено договір оренди №3457-Н, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення площею 192.9 кв.м, розміщене за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 9/6, на 1-му поверсі 5-поверхової будівлі літ."А-5", що перебуває на балансі Харківського автотранспортного технікуму ім. С.Орджонікідзе, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 03.04.2001 і становить 184800,00 грн.
Згідно пункту 1.2 договору, майно передається в оренду з метою розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи - 89,8 кв.м.; розміщення їдальні, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи -103,1 кв.м.
Договір укладено на строк до 07.10.2010 включно (пункт 10.1).
Судами встановлено, що 08.11.2007 майно за договором оренди від 08.11.2007 передано в користування орендарю на підставі акта приймання-передачі орендованого майна, підписаного сторонами договору (а.с.30).
В подальшому, сторонами до спірного договору укладено низку додаткових угод, а саме: №1 від 12.03.2008, якою змінено предмет оренди, а саме у розділі 1 "предмет договору" слова "розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи - 89,8 кв.м.; розміщення їдальні, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи -103,1 кв.м." замінено "розміщення магазину непродовольчих товарів - 192,9 кв.м.", а також внесені зміни щодо орендної плати; №2 від 08.10.2010, якою внесено зміни до пункту 10.1 договору, а саме подовжено дію договору на 2 роки, з 08.10.2010 до 08.10.2012; №3 від 27.03.2013, якою внесено зміни до пункту 10.1 договору, а саме подовжено дію договору на 2 роки, тобто з 08.10.2012 до 08.10.2014; №4 від 27.03.2013, якою внесено зміни до пункту 1.1 розділу 1 "предмет договору" та викладено у новій редакції з 08.10.2012: "вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою станом на 08.10.2012 і становить 798600,00 грн., без урахування ПДВ", а також внесені зміни щодо орендної плати; №5 від 22.07.2014, якою внесено зміни до пункту 10.1 договору, а саме подовжено дію договору на 2 роки, до 08.10.2016; №6 від 01.09.2015, якою внесено зміни до пункту 1.1 розділу 1 "предмет договору" та викладено у новій редакції: "вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою станом на 30.06.2015 і становить 1271000,00 грн., а також внесені зміни щодо орендної плати.
Судами встановлено, що державне майно, яке передано в оренду за спірним договором, на сьогоднішній день продовжує перебувати в користуванні відповідача.
Звертаючись до суду із даним позовом прокуратура вважала, що вказаний договір оренди від 08.11.2007 №3457-Н та додаткові угоди № № 1-6 до цього договору підлягають визнанню недійсними, оскільки вони укладені з порушенням вимог Законів України "Про освіту" та "Про оренду державного та комунального майна", оскільки сторонами в договорі, всупереч вищевказаним положенням Закону, змінено цільове призначення частин приміщення навчального закладу, які є об'єктом оренди.
Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з недоведеності позивачем підставності позовних вимог.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення місцевого суду в апеляційному порядку не погодився із висновками місцевого суду та зазначив, що передача в оренду приміщень Харківського автотранспортного технікуму ім.С. Орджонікідзе, який є об'єктом державної власності та фінансується з державного бюджету, для здійснення діяльності, не пов'язаної з навчально - виховним процесом, суперечить вимогам чинного законодавства.
Суд касаційної інстанції не погоджується з висновками апеляційного суду про задоволення позову про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути майно з огляду на наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Сервіси для юристів