ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2016 року Справа № 916/5113/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П.,- головуючого (доповідач), Кравчука Г.А., Мачульського Г.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Одеської областіна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 04.10.2016у справі№916/5113/14 Господарського суду Одеської областіза позовомІзмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській областідоПриватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виробничий завод" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Міністерство аграрної політики та продовольства України простягнення 354 505,67 грн. пені, розірвання договору та зобов'язання повернути майно У судовому засіданні взяли участь представники:
від прокуратури (позивача) : Кравчук О.А. (прокурор відділу ГПУ);
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: не з'явилися;
від третьої особи: не з'явилися;
ВСТАНОВИВ:
Заступник Ізмаїльського міжрайонного прокурора звернувся до господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Одеській області до Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод" про стягнення, з урахуванням уточнень, заборгованості зі сплати вартості орендної плити в сумі 1 623 339, 16 грн., пені в розмірі 354 505 67 грн., розірвання договору оренди від 15.11.2000 р. №2098409104 щодо оренди цілісного майнового комплексу "Ізмаїльський виноробний завод" та зобов'язання ПрАТ "Ізмаїльський виноробний завод" повернути державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 44 та філій, що знаходяться за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, смт. Суворово, вул. Лиманська, 18 та Одеська обл., Ренійський р-н, с. Плавні.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 26.03.2015 залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Ухвалою господарського суду від 08.08.2016 задоволено частково заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, припинено провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 623 339,16 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 08.08.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.10.2016, позов прокурора задоволений частково шляхом стягнення з ПрАТ "Ізмаїльський виноробний завод" до державного бюджету України пені в розмірі 50 000,00 грн. В іншій частині позовних щодо стягнення решти 304 505,67 грн. пені, розірвання договору оренди від 15.11.2000р. №2098409104 та зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області судом було відмовлено.
Суд встановив, що відповідачем повністю погашена заборгованість зі сплати орендних платежів у розмірі 1.623.339,16 грн., тому, враховуючи відсутність істотних порушень умов договору оренди, в розумінні ст. 651 ЦК України, та відсутність правових підстав для розірвання спірного договору в судовому порядку, суд відмовив у зазначеній частині вимог. Відмовляючи в задоволенні позову прокурора щодо зобов'язання відповідача повернути цілісний майновий комплекс, господарський суд визначив, що заявлена позовна вимога є похідною від вимоги прокурора про розірвання договору оренди та не направлена на реалізацію чи відновлення порушеного права позивача з огляду на його правову позицію щодо оспорюваного договору оренди. При цьому судом зменшено розмір нарахованої пені на підставі положень ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.233 Господарського кодексу України.
Не погоджуючись із прийнятими судовими актами попередніх інстанцій заступник прокурора Одеської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати п.2 резолютивної частини рішення та постанову у справі з прийняттям нового рішення про стягнення з ПрАТ "Ізмаїльський виноробний завод" пені в заявленій сумі 354 505,67 грн. Скаржник вважає, що судами порушено приписи статей 33, 34, 43, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України та не взято до уваги те, що при зверненні з даним позовом заборгованість зі сплати вартості користування об'єктом оренди за відповідачем існувала. Вважає прокуратура помилковими висновки суду про несорозмірність нарахованої пені та понесених орендодавцем збитками, тому вказує на порушення судами статей 217, 231, 232 Господарського кодексу України і статті 551 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Судами при розгляді спору встановлено, що 15.11.2000 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (далі - Орендодавець) та ЗАТ "Ізмаїльський виноробний завод" (далі - Орендар) був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Ізмаїльський виноробний завод", згідно умов якого (п.1.1) Орендодавець передає, а Орендар прийняв в строкове платне користування та володіння цілісний майновий комплекс, склад і вартість якого визначені згідно з актом оцінки, який затверджено наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області від 30.10.2000р. за №957 та передаточного балансу вказаного підприємства, складеного станом на 01.06.2000.
Об'єкт оренди розташований за адресою: м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 44 та філії без юридичного статусу, що знаходяться за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, смт Суворова, вул. Лиманська, 18 та Одеська обл., Ренійський р-н, с. Плавні.
Орендна плата згідно п.3.2 Договору визначена на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою КМУ від 04 жовтня 1995р. №786 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна" зі змінами внесеними Постановою КМУ №699 від 18.05.1998р., Постановою КМУ від 19.01.2000р. №75 і складає за рік 86.430 грн., за базовий місяць (жовтень 2000р.) 7.764,30 грн.
Сторони погодили, що розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць оренди на індекс інфляції за поточний місяць (п.3.3 Договору).
Згідно п.3.1 Договору Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Також Договором встановлено, що орендна плата перераховується Орендарем до Державного бюджету щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції, визначеного Державним комітетом статистики. Одночасно копія платіжного доручення надсилається Орендодавцеві (п.3.5 Договору).
Відповідно до п.п.11.1, 11.4 Договору він діє з моменту підписання і складається терміном на 4 роки. В разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.
Сторонами вносились зміно до договору зокрема в частині нарахування та розміру орендної плати та пені, сторони продовжили термін його дії до 01.11.2020 та встановили річний розмір орендної плати в сумі 394.480,00 грн.
Судами встановлено і те, що в період з жовтня 2013 року по червень 2014 року відповідачем не сплачувалась оренда плата за користування майном, внаслідок чого за відповідачем виникла заборгованість перед позивачем, з урахуванням клопотання прокурора про збільшення позовних вимог в сумі 1.623 339,16 грн.
Разом з тим, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач повністю сплатив суму існуючої заборгованості, у зв'язку з чим, провадження в цій частині ухвалою місцевого господарського суду від 08.08.2016 було припинено в порядку п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Як вже зазначалось, суди відмовили у розірванні договору оренди та, як наслідок, у зобов'язанні відповідача повернути об'єкт оренди державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області з огляду на відсутність істотних порушень умов договору оренди з боку відповідача.
Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Сервіси для юристів