Постанова ВГСУ від 14.12.2016 року у справі №911/4776/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 911/4776/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В.,суддівСибіги О.М., Швеця В.О.за участю представників сторін:позивачаБордун О.І. дов. від 02.06.2016відповідачаОСОБА_5 дов. від 07.12.2016 №194994розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.08.2016у справі№911/4776/15 господарського суду Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" доФізичної особи - підприємця ОСОБА_6простягнення 187713,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про стягнення основної суми заборгованості за договором про фінансовий лізинг №00010139 від 31.07.2014 у розмірі 11393,03 грн., збитків у розмірі 173898,83 грн., 515,18 грн. штрафу, 300,40 грн. пені, 90,12 грн. 3% річних, 628,55 грн. інфляційних втрат та 887,84 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про фінансовий лізинг щодо сплати лізингових платежів у строк визначений договором.

Рішенням господарського суду Київської області від 09.02.2016 (суддя Подоляк Ю.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 (головуючий суддя: Алданова С.О., судді Шапран В.В., Мартюк А.І.), позовні вимоги задоволені частково.

З відповідача на користь позивача стягнуто 11393,03 грн. основного боргу, 300,40 грн. пені, 515,18 грн. штрафу, 89,49 грн. 3% річних, 153,57 грн. інфляційних втрат, 167804,51 грн. збитків та 2703,85 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Фізична особа - підприємець ОСОБА_6 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 09.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 653 692, 697, 806 Цивільного кодексу України, Закону України "Про фінансовий лізинг".

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін з мотивів, викладених у оскаржуваних рішеннях.

В додаткових поясненнях Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" зазначає, що судами було правомірно та обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення збитків у вигляду упущеної вигоди в розмірі 167804,51 грн. на підставі пункту 12.9 договору, завданих позивачеві внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань скаржником.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу від 10.11.2016 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді, ОСОБА_3, Корсак В.А.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.11.2016, у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_3 з посади судді Вищого господарського суду України, визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Швець В.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.11.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

У зв'язку з навчанням з підвищення кваліфікації судді Корсака В.А. протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.12.2016 було визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Швець В.О.

Заслухавши доповідь судді - доповідача та присутніх у судовому засіданні 14.12.2016 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу частково з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 31.07.2014 між сторонами у справі було укладено договір про фінансовий лізинг № 00010139, відповідно до умов якого позивач (лізингодавець) зобов'язався придбати об'єкт лізингу - транспортний засіб VW CaddyGP Maxi Kasten 2.0 I TDI, 2011 року виробництва, номер шасі - НОМЕР_1, номер двигуна - НОМЕР_2 та передати його відповідачу (лізингоодержувачу) на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями українського законодавства та цього договору, а лізингоодержувач зобов'язався прийняти об'єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором, шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно з графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування).

Вартість об'єкту лізингу становить 16200,00 доларів США (202455,00 грн.), авансовий платіж - 2475,00 доларів США, обсяг фінансування - 14025,00 доларів США, кількість лізингових платежів - 48, строк лізингу (місяців) - 48, лізинговий платіж - 431,56 доларів США, адміністративний платіж - 247,50 доларів США.

Відповідно до пункту 6.1 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, що є додатком до договору про фінансовий лізинг та є невід'ємною його частиною (далі - умови), для експлуатації об'єкта лізингу лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь лізингодавця лізингові платежі відповідно до графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування), що являє собою невід'ємну частину цього договору, та інших положень договору.

Згідно пункту 6.3 вказаних умов, лізингові платежі та інші платежі, що підлягають виплаті за цим договором на користь лізингодавця, відображають справедливу вартість об'єкта лізингу та забезпечують отримання лізингодавцем очікуваної станом на дату виконання договору суми відповідно до чинного курсу обміну Євро/долара США (як обумовлено сторонами в договорі), встановленого українським комерційним банком (ПАТ "Креді Агріколь Банк" або іншим банком), або Національним банком України (надалі - обмінний курс), як буде обрано за рішенням лізингодавця, станом на дату, коли кожен платіж підлягає здійсненню. З цією метою лізингові платежі, інші платежі, а також будь-які інші платіжні зобов'язання, передбачені цим договором, розраховуються в Євро/доларах США (як обумовлено сторонами в договорі) на змінній основі та підлягають сплаті в українських гривнях за обмінним курсом вказаного вище банку, чинним на робочий день, що передує дню виставлення рахунка.

Пунктом 6.4 умов встановлено, що у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плані відшкодування) відображаються лізингові платежі з урахуванням відсотків (процентів/процентної ставки) за використання обсягу фінансування, розмір яких узгоджений сторонами.

Положеннями пункту 6.5 умов передбачено, що лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений позивачем у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плані відшкодування) не пізніше дати, вказаної у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плані відшкодування).

Пунктом 6.17 умов визначено, що зобов'язання зі сплати всіх та будь-яких платежів за договором покладаються на лізингоодержувача, якщо інше прямо не передбачено договором. Лізингоодержувач зобов'язується сплатити всі та будь-які платежі протягом 5 робочих днів з моменту відправлення лізингодавцем відповідної вимоги або рахунку, якщо інший термін не встановлено у договорі.

Пунктом 8.3.1 умов передбачено, якщо лізингоодержувач прострочить виплату лізингового платежу протягом більш ніж 10 робочих днів, лізингодавець має право надіслати лізингоодержувачу першу вимогу щодо сплати в письмовій формі. Якщо лізингоодержувач не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту відправлення першої вимоги щодо сплати, лізингодавець надсилає в такий же спосіб другу вимогу щодо сплати, яка продовжує строк здійснення оплати ще на 8 робочих днів. У випадку, якщо лізингоодержувач не здійснить оплату у вказаний термін, лізингодавець має право направити лізингоодержувачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому порядку, за п. 12.6.1 договору. Сторони погодились, що невиконання зобов'язань після надіслання другої вимоги означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов'язання за договором.

Відповідно до пункту 8.3.2 умов, якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату одного лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш ніж 30 днів, лізингодавець має право розірвати договір/відмовитися від договору і витребувати об'єкт лізингу від відповідача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Положеннями пункту 12.2 умов передбачено, що строк лізингу починається за дати підписання акта приймання-передачі лізингоодержувачем об'єкта лізингу (п. 5.4 умов).

Пунктом 12.6 умов визначено, що лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати цей договір/відмовитися від договору та право на повернення об'єкта лізингу, зокрема, у випадку коли лізингоодержувач не сплатив один наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 календарних днів.