Постанова ВГСУ від 14.12.2016 року у справі №910/8174/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 910/8174/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівКравчука Г.А., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Мікснет"на постановуКиївського апеляційного господарського судувід22.08.2016у справі№910/8174/16Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Укртелеком"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мікснет"третя особаДержавне підприємство "Український державний центр радіочастот"про стягнення суми

за участю

- позивача:Цейтлін Т.Г. (довіреність від 18.05.2016)- відповідача:1) Мисяковський М.В. (довіреність від 14.12.2016) 2) Качуровська А.А. (довіреність від 07.12.2016)- третя особа:1) Ізюмська І.В. (довіреність від 23.12.2015) 2) Бреславський В.О. (довіреність від 08.12.2016) 3) Суховський А.А. (довіреність від 08.12.2016),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (далі - позивач) просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікснет" (далі - відповідач) штраф у розмірі 10 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору відповідач порушив порядок маршрутизації міжнародного трафіка, а саме - телефонні номери, які належать до номерної ємності відповідача, використовувалися ним для підміни відповідного номера абонента при завершенні вхідного міжнародного трафіка голосової телефонії на ТМЗК України, що було встановлено Державним підприємством "Український державний центр радіочастот (далі - третя особа) під час вимірювання параметрів телекомунікаційної мережі позивача, у зв'язку з чим на нього покладається відповідальність у вигляді штрафу, як це передбачено умовами договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 (суддя Сівакова В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мартюк А.І., судді Шапран В.В., Зубець Л.П.), позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказані вище судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відзиві представник третьої особи просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на їх відповідність вимогам чинного законодавства.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.12.2014 між позивачем та відповідачем (оператор) укладено договір № 80D571-322-322 про взаємоз'єднання телекомунікаційної мережі оператора з телекомунікаційною мережею позивача, згідно пункту 1.1 якого його предметом є технічні, організаційні та економічні умови взаємоз'єднання телекомунікаційної мережі оператора з телекомунікаційною мережею позивача у точках взаємоз'єднання мереж, організованих для пропуску трафіка, визначеного в угодах до цього договору, а також порядок та умови розрахунків.

Згідно пункту 2.1.4 договору сторони зобов'язались забезпечувати порядок маршрутизації міжміського, міжнародного трафіка через точки взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж відповідно до вимог нормативно-правових актів у сфері телекомунікацій, зокрема наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 22.02.2000 № 33 "Про порядок маршрутизації вхідного міжнародного телефонного трафіка", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.03.2000 за № 140/4361 (далі-Наказ).

Пунктом 3.9 договору передбачено, що позивач має право на підставі пункту 2 Наказу в односторонньому порядку вжити заходи щодо технічного обмеження в обробленні викликів, які направлені з порушенням установленого порядку (окрім доступу до служб екстреного виклику для фіксованого телефонного зв'язку та за наявності технічної можливості) у всіх точках взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж негайно в день фіксації порушення порядку маршрутизації міжміського, міжнародного трафіка відповідно до вимог нормативно-правових актів у сфері телекомунікацій на строк до усунення причини, що призвела до цього обмеження.

01.12.2014 між позивачем та відповідачем укладено Угоду "Про надання телекомунікаційних послуг" до наведеного договору, відповідно до пункту 3.22 якої у випадку фіксації порушення порядку маршрутизації міжміського, міжнародного трафіка та вжиття заходів щодо технічного обмеження в обробленні викликів, що передбачено пунктом 3.9 договору, сторони погоджуються на оплату таких штрафних санкцій: при першому випадку фіксації - відповідач зобов'язаний оплатити позивачу 10 000,00 грн.; при фіксації другого випадку - 50 000,00 грн.; при фіксації третього та наступних випадків - 100 000,00 грн.

Рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 29.07.2005 № 34 "Про здійснення вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж загального користування" доручено Українському державному центру радіочастот (далі - третя особа) здійснювати вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж загального користування, у тому числі щодо маршрутизації трафіка, за договорами з операторами або замовленням НКРЗ.

Національною комісією з питань регулювання зв'язку України 14.10.2008 прийнято рішення № 1168, яким погоджено Українському державному центру радіочастот проведення вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж на підставі відповідних договорів з операторами телекомунікацій.

Судами встановлено, що 29.04.2015 між позивачем та третьою особою укладено договір № 80С121-828-828 на проведення робіт з вимірювання параметрів телекомунікаційної мережі позивача, за умовами пункту 4.5 якого за результатами робіт оформлюється протокол вимірювання параметрів телекомунікаційної мережі (у двох примірниках), який підписується представниками третьої особи та позивача, що безпосередньо беруть участь у здійсненні вимірювань і один примірник протоколу надається позивачу.

22.12.2015 третьою особою складено протокол вимірювання параметрів телекомунікаційної мережі позивача № 32-955/МЕ01, у якому зазначено, що вимірювання параметрів телекомунікаційної мережі позивача здійснювалося 19.12.2015 у період з 10:15 до 13:04 години, і за результатами вимірювання встановлено, що телефонні номери: "445955054", "445955059", "445955056", "445955057", "445955064", "445955063", "445955068", "4459550622, які належать до номерної ємності оператора телекомунікацій відповідача використовувалися для підміни номеру абонента "А" при завершенні вхідного міжнародного трафіка голосової телефонії на ТМЗК України. З телекомунікаційного обладнання мережі оператора телекомунікацій відповідача на телекомунікаційну мережу позивача надходив міжнародний трафік голосової телефонії під виглядом викликів з національної мережі. Направлення міжнародного трафіка голосової телефонії від телекомунікаційного обладнання відповідача з зазначених вище телефонних номерів на телекомунікаційну мережу позивача здійснювались минаючи МЦК.

За результатами проведеного вимірювання параметрів телекомунікаційної мережі позивача, третя особа дійшла висновку про те, що направлення міжнародного трафіку голосової телефонії від телекомунікаційного обладнання відповідача за вище вказаних телефонних номерів є порушенням чинного законодавства, а саме - п. 1 ч. 1 статті 39, ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", п. 4 Порядку маршрутизації трафіка в телекомунікаційній мережі загального користування України, затвердженого рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 05.07.2012 № 324, п. 3.15 Технічних вимог до маршрутизації трафіку в телефонній мережі загального користування України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 20.08.2010 № 607 та ч. 9 ст. 58 Закону України "Про телекомунікації".

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, своє рішення про задоволення позовних вимог мотивував тим, що обставини на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог є підтвердженими, тому наявні підстави для задоволення позову.

Підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні виходячи із наступного.

Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 цього кодексу визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч.1).