ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2016 року Справа № 910/26749/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Малетича М.М.,
суддів: Демидової А.М.,
Плюшка І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 року у справі №910/26749/15 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Снек" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", треті особи: Державна організація (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", ОСОБА_2, про визнання зобов'язань припиненими,
за участю представників:
Позивача: не з'явився,
Відповідача: Мединський М.М., дов. б/н від 20.10.2016 року,
Третьої особи 1: ОСОБА_4, дов. № 27-27952/16 від 22.06.2016 року,
Третьої особи 2: не з'явився.
В с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер Снек" (далі - ТОВ "Лідер Снек", Позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", Відповідач) про визнання зобов'язань за договором кредиту № КЮ-ВКЛ-2018010 від 14.06.2013 року у сумі 8355000,00 грн. припиненими.
Ухвалою господарського суду міста від 03.11.2015 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено: Державну організацію (установу, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Третя особа 1) та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, Третя особа 2).
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.12.2015 року у позові ТОВ "Лідер Снек" відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 року рішення господарського суду міста Києва у даній справі було скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Лідер Снек", задоволено: визнано припиненим з 14.06.2013 року зобов'язання ТОВ "Лідер Снек" перед ПАТ "Дельта Банк" за договором кредиту № КЮ-ВКЛ-2018010 від 14.06.2013 року та додатковими угодами до нього на суму 8355000,00 грн.
У поданій касаційній скарзі, ПАТ "Дельта Банк", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 212, 528, 598, 599 Цивільного кодексу України, ст. 23 Закону України "Про заставу", ст.ст. 17, 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст. 1, 2, 36, 44 - 46, 48, 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у своєму письмовому відзиві, посилаючись на обґрунтованість доводів та вимог ПАТ "Дельта Банк", викладених ним у касаційній скарзі, також просив скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції у даній справі.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.12.2016 року, у зв'язку з перебуванням судді Самусенко С.С. на лікарняному, здійснено зміну складу колегії суддів для розгляду вказаної касаційної скарги у складі: Малетича М.М. - головуючий (доповідач), Демидова А.М. та Плюшко І.А.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Вимогами ТОВ "Лідер Снек" у даному спорі є визнання зобов'язань за договором кредиту № КЮ-ВКЛ-2018010 від 14.06.2013 року у сумі 8355000,00 грн. припиненими, з посиланням на положення ст.ст. 512, 525, 526, 528 Цивільного кодексу України, і на те, що 22.09.2015 року ОСОБА_2, який являється вкладником грошових коштів на загальну суму 8355000,00 грн. за договорами банківського вкладу ПАТ "Дельта Банк", на адресу останнього було направлено заяву про передачу в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Лідер Снек" за Договором кредиту № КЮ-ВКЛ-2018010 від 14.06.2013 року належних Третій особі 2 грошових коштів, які фактично знаходяться у Відповідача, що у свою чергу свідчить про виконання обов'язку боржника - ТОВ "Лідер Снек" іншою (третьою особою) за вказаним договором і є підставою для визнання таких зобов'язань з 13.09.2015 року припиненими.
Суд першої інстанції, з посиланням на положення ст.cт. 212, 510 - 512, 514, 516, 598, 599, 606 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 23 Закону України "Про заставу", ст.ст. 17, 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст. 2, 36, 44 - 46, 48, 49, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та представлені матеріали, встановивши, що згідно розрахунку заборгованості ТОВ "Лідер Снек" за договором кредиту № КЮ-ВКЛ-2018010 від 14.06.2013 року з повернення основної суми боргу становить 7949974,70 грн., і така заборгованість перед Відповідачем виникла з 26.04.2015 року, тобто - після запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", про що було публічно повідомлено на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а сам Позивач просив визнати зобов'язання припиненими під час дії тимчасової адміністрації у зв'язку із заявою Третьої особи 2 про передачу його грошових коштів в рахунок часткового погашення його заборгованості, тоді як зарахування зустрічних вимог, у тому числі - однорідних, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами під час дії такої адміністрації, згідно приписів вказаного Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон), який є спеціальним законом та пріоритетним відносно інших законодавчих актів, не здійснюються, а задоволення вимог кредиторів банку можливе виключно в межах процедури його ліквідації та в порядку, передбаченому Законом, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Лідер Снек", відмовивши у їх задоволенні.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції, посилаючись на ст.ст. 512 - 519, 525 - 528, 598, 599, 601, 629, 1060 Цивільного кодексу України, ст. 2, 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", встановивши, що за умовами договору уступки права вимоги № КЮ-ВКЛ-2018010 від 14.06.2013 року, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" і ОСОБА_2 останній передав у повному обсязі, а банк прийняв від нього усі права сторони, які виникли на підставі депозитних договорів: № 005-28801-310513, № 006-28801-310513, № 007-28801-310513, № 008-28801-310513, з метою реалізації майнових прав, що є предметом цієї застави, при цьому, ОСОБА_2 на адресу ПАТ "Дельта Банк" 22.09.2015 року було направлено заяву про передачу останньому в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Лідер Снек" за Договором кредиту № КЮ-ВКЛ-2018010 від 14.06.2013 року належних Третій особі 2 грошових коштів в сумі 8355000,00 грн., яке, у свою чергу, на думку суду цієї інстанції свідчить про припинення зобов'язання саме з 14.06.2013 року, а не з 13.09.2015 року, як було визначено судом першої інстанції, тоді як нормою вказаного Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не встановлено обмежень щодо прийняття виконання зобов'язання, запропоноване за боржника іншою особою, у зв'язку з чим, дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача про визнання зобов'язань за Договором кредиту № КЮ-ВКЛ-2018010 від 14.06.2013 року припиненими з 14.06.2013 року, а тому, скасував рішення суду першої інстанції про відмову в даному позові та прийняв нове рішення - про його задоволення.
Проте, з висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на таке.
Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
При цьому, статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Сервіси для юристів