Постанова ВГСУ від 14.12.2016 року у справі №910/14398/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 910/14398/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Плюшка І.А.,

Владимиренко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року у справі № 910/14398/15 господарського суду міста Києва за позовом Приватного підприємства "КРП" до Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" про стягнення 2551309,78 грн.,

за участю представників:

Позивача: Стасюк О.Л., дов. б/н від 31.08.2016 року,

Відповідача: Журавльова В.М., дов. б/н від 11.01.2016 року,

Савченко К.В., дов. № 01/17-47 від 15.11.2016 року.

В с т а н о в и в :

Приватне підприємство "КРП" (далі - ПП "КРП", Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" (далі - ВНЗ "Україна", Відповідач), з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про стягнення 669438,00 грн. боргу по орендній платі за період з 01.02.2013 року по 03.06.2014 року, 586022,41 грн. пені, 735130,83 грн. інфляційних втрат і 82490,93 грн. 3% річних за договором оренди нежитлового приміщення від 01.12.2011 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.08.2015 року, позов ПП "КРП" задоволено частково, а саме: стягнуто з ВНЗ "Україна" на користь ПП "КРП" 669438,00 грн. боргу по орендній платі, 674463,73 грн. інфляційних втрат, 60286,00 грн. 3% річних і 28083,76 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2015 року у даній справі скасовано в частині стягнення 586022,41 грн. пені, 735130,83 грн. інфляційних втрат і 82490,93 грн. - 3% річних, а резолютивну частину рішення викладено в редакції про задоволення позову повністю та стягнення з ВНЗ "Україна" на користь ПП "КРП" 669438 грн. 00 коп. боргу по орендній платі і 10041 грн. 57 коп. судового збору. Водночас, стягнуто з ПП "КРП" на користь ВНЗ "Україна" 37637 грн. 44 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятими судовими ВНЗ "Україна", у поданій касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 92, 640, 759, 795 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 56, 81 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати судові рішення у справі в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.12.2016 року, у зв'язку з перебуванням судді Самусенко С.С. на лікарняному, здійснено зміну складу колегії суддів для розгляду вказаної касаційної скарги у складі: Малетича М.М. - головуючий (доповідач), Плюшка І.А. та Владимиренко С.В.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вимогами ПП "КРП" у даній справі, з посиланням на неналежне виконання ВНЗ "Україна" умов договору оренди нежитлового приміщення від 01.12.2011 року щодо здійснення розрахунків за оренду приміщення, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, є стягнення з ВНЗ "Україна" 669438,00 грн. боргу по орендній платі за період з 01.02.2013 року по 03.06.2014 року, 586022,41 грн. пені, 735130,83 грн. інфляційних втрат і 82490,93 грн. 3% річних.

Місцевий господарський суд, з посиланням на ст.ст. 11, 626, 627, 762, 763, 764, 765, 759 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, та умови оренди нежитлового приміщення від 01.12.2011 року, дійшов висновку про те, що наявними матеріалами справи підтверджується неналежне виконання Відповідачем умов вказаного договору, у зв'язку з чим, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, та врахувавши при цьому порушення Відповідачем строків позовної давності за вимогами про стягнення суми пені, стягнув з Відповідача на користь Позивача 669438,00 грн. боргу по орендній платі, 674463,73 грн. інфляційних втрат, 60286,00 грн. 3% річних і судових витрат 28083,76 грн., відмовивши в іншій частині позову.

Погодившись з висновками місцевого господарського суду про неналежне виконання Відповідачем обов'язків за договором оренди нежитлового приміщення від 01.12.2011 року, суд апеляційної інстанції, з посиланням на ст.ст. 525, 526, 762, 765, 795 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 283 Господарського кодексу України, разом з тим, вказав на те, що судом першої інстанції було неправомірно прийнято заяву про збільшення позовних вимог, якою Позивачем було заявлено до стягнення відповідних сум пені, інфляційних втрат і 3% річних, оскільки така заява про збільшення позовних вимог була прийнята судом з порушенням вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, після початку судом розгляду спору по суті, а тому, дійшов висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача тільки суми основного боргу по орендній платі та, відповідно, суми судових витрат по справі.

Разом з цим, такі висновки судів попередніх інстанцій було зроблено з порушенням норм матеріального, з огляду на наступне.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, є господарський договір.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Також, частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому, статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ч.ч. 1 та 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.