ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2016 року Справа № 908/299/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіГольцової Л.А.(доповідач), суддів:Іванової Л.Б., Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Публічного акціонерного товариства "Запоріжгаз"на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.06.2016та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2016у справі№ 908/299/16Господарського судуЗапорізької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Запоріжгаз"простягнення 3153,85 грнза участю представників:
позивача: Громніцький Ю.П., дов. від 13.05.2014;
відповідача: Замкова М.О., дов. від 13.01.2016;
в засіданні суду 23.11.2016 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 14.12.2016
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.06.2016 у справі №908/299/16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мірошниченко М.В., судді - Азізбекян Т.А., Смірнов О.Г.) позов задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 5475488,98 грн пені, 730593,58 грн 3% річних та 1790667,65 грн інфляційних втрат. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Зубченко І.В., судді - Ломовцева Н.В., Попков Д.О.) рішення Господарського суду Запорізької області від 30.06.2016 у справі №908/299/16 скасовано частково, абзац 2 резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: "Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (69035, м.Запоріжжя, вул.Заводська, буд.7, код ЄДРПОУ 03345716) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720) пеню в розмірі 5385628,37грн, 3% річних в розмірі 712022,85грн, інфляційні в розмірі 424306,84грн та 97829,37грн судового збору".
Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та додатковими поясненнями, в якій просить їх скасувати в частині, якою відмовлено у стягненні частини пені та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача суму пені в повному обсязі.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Також, з касаційною скаргою та доповненням до неї на судові рішення попередніх інстанцій звернувся відповідач, в якій просив їх скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (Продавцем) та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (Покупцем) 04.01.2013 укладено договір №13-216-Н на купівлю-продаж природного газу, за умовами якого (в редакції додаткової угоди від 21.12.2014 №6) Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2013-2015 роках природний газ, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
Пунктом 2.1 договору сторони узгодили кількість газу.
Згідно з п.3.2 договору, приймання - передача газу протягом місяця здійснюється рівномірно з припустимим відхиленням добових обсягів від середньодобового не більш як плюс, мінус 5 відсотків. При необхідності відступу від середньодобової норми продавцем і покупцем установлюється нерівномірна подача газу за взаємно узгодженими графіками.
Приймання - передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу (п.3.3 договору).
За умовами п.3.4 договору не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язався надати Продавцеві підписані та скріплені печаткою Покупця два примірника акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8 числа місяця, наступного за місяцем продажу газу зобов'язався повернути Покупцеві один примірник оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Кількість газу, яка подається Покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу споживачів Покупця або за нормами споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 №619, у разі використання газу побутовими споживачами за відсутності в них газових лічильників (п.4.1 договору).
Розділом 5 договору сторони узгодили ціну газу.
Згідно з п.6.1 договору (в редакції додаткової угоди від 28.04.2014 №3) оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами у національної валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється Покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу на підставі підписаного сторонами акту приймання - передачі газу за розрахунковий місяць.
За умовами п.7.2 (в редакції додаткової угоди від 31.12.2013 №2) у разі якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу (розділ ХІ договору), Покупець не здійснить повну оплату фактично отриманого за договором природного газу, Покупець зобов'язався (крім суми заборгованості) сплатити Продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.6.1 договору).
Відповідно до п.9.2 договору, строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 3 роки.
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2013, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення (ст.11 договору в редакції додаткової угоди від 02.04.2015 №8).
Додатковою угодою від 19.06.2015 №9 до договору сторони узгодили вважати договір від 04.01.2013 №13-216-Н таким, що припинив дію в частині поставки природного газу з 01.07.2015.
Суди попередніх інстанцій дослідили, що за період січень 2013 року - червень 2015 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" поставлено ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" природний газ на загальну суму 780314708,66грн. За твердженнями позивача, відповідач за поставлений природний газ розрахувався не в повному обсязі (не сплаченим залишився борг в сумі 1713206,97грн) та з порушенням строків, встановлених договором. За порушення строків виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано санкції, передбачені п.7.2 договору та ст.625 ЦК України, що і стало причиною звернення до суду з даним позовом.
Сервіси для юристів