ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2016 року Справа № 907/109/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.08.2016та на рішеннягосподарського суду Закарпатської області від 20.05.2016у справі№ 907/109/16 господарського суду Закарпатської областіза позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут"провідшкодування збитків у розмірі 44 605,49 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) в судовому засіданні взяли участь представники: - ПАТ по газопостачанню і газифікації "Закрпатгаз" Волощук П.Ю., - ФОП ОСОБА_4 повідомлена, але не з'явилася, - ТОВ "Закарпатгаз Збут" повідомлений, але не з'явивсяВСТАНОВИВ:
У лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" (надалі - ПАТ "Закарпатгаз" / позивач) звернулося до господарського суду Закарпатської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (надалі - ФОП ОСОБА_4 / відповідач) та просило суд, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, стягнути з останньої 48 459,10 грн. заподіяних збитків
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 20.05.2016 (суддя Бобрик Г.Й.), залишеним без змін постановою Львівської апеляційного господарського суду від 22.08.2016 (головуючий суддя Малех І.Б., судді: Костів Т.С., Марко Р.І.), у справі № 907/109/16, в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ознайомившись з матеріалами та встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, перевіривши повноту їх встановлення та правильність юридичної оцінки судами попередніх інстанцій, дотримання ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.07.2015 між ПАТ "Закарпатгаз" (газорозподільне підприємство), ТОВ "Закарпатгаз Збут" (постачальник) та ФОП ОСОБА_4 (споживач) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання щодо постачання природного газу відповідачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб відповідача, відповідач взяв на себе зобов'язання оплачувати вартість газу і наданих послуг у розмірі, строки та на умовах, передбачених договором. Порядок обліку газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування; перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживчого обладнання визначається сторонами в додатку № 1 до договору.
За змістом п. 2.2. договору облік обсягів природного газу, що постачається на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами користування та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 26.01.2006 за № 67/11941.
Відповідно до абз. 4 п. 2.3. договору розрахунки втрат і витрат проводяться відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 09.07.2003 за № 570/7891 та Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 09.07.2003 за № 570/7892, та оформлюються згідно з додатком 3 до договору.
У відповідності з п. 2.4. договору газорозподільне підприємство має право перевіряти роботу вузлів обліку, установлених у споживача, у т. ч. за допомогою еталонних пересувних вимірювальних комплексів, а також вимагати позачергової перевірки вузлів обліку спеціально уповноваженим органом у сфері метрології.
Згідно з п. 4.7. договору оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, з якого в установленому законодавством порядку здійснюється розподіл грошових коштів між суб'єктами ринку природного газу, в т. ч. на поточний рахунок газорозподільного підприємства за договором на розподіл природного газу.
Додатком № 1 до договору визначений перелік комерційних вузлів газу та газоспоживного обладнання: на об'єкті відповідача за місцезнаходженням: м. Мукачево, вул. Стуса, 1А, облік спожитого природного газу здійснювався за допомогою приладу обліку газу (лічильник) Елстер G-4 № 5522249, який обліковує споживання газу газоспоживним обладнанням, установленим на даному об'єкті: котел Хотерм - 29 в кількості 1 штука, номінальної потужності 3,5 м куб/год; ПГ (плита газова) в кількості 1 штука, номінальної потужності 1,407 м. куб/год.
Судами також з'ясовано, що 12.10.2015 працівники Мукачівського УЕГГ ПАТ "Закарпатгаз" проводили обстеження газовикористовуючого обладнання та приладів обліку підприємств - споживачів природного газу, про що складено відповідний акт, в якому зазначено найменування газових приладів, їх кількість, тип лічильника, його заводський номер, номер пломби, покази на момент перевірки; а також вказано, що при обстеженні виявлено пломбу на патрубках лічильника у відкритому положенні.
За результатами проведеного працівниками Мукачівське УЕГГ ПАТ "Закарпатгаз" обстеження 12.10.2015 складено Акт про виявлені порушення № 2621, в якому представники ПАТ "Закарпатгаз" Мукачівського УЕГГ висловлюють сумнів у правильній роботі встановленого в м. Мукачево на вул. Стуса, 1А (орендар ОСОБА_8.) лічильника № 5522249, в якого номерна стрічка не пошкоджена, стан пломби - відкрита. Причина, що відповідає виявленому порушенню (підкреслено п. 8 "інші"), а саме зазначено: "пломба на патрубках лічильника у відкритому положенні". Також, в Акті перераховано наявні газові прилади на час перевірки, а саме: Термотека - котел - 1 шт., Арістон бойлер - 1 шт., Арістон бойлер - 1 шт., ПГ-4 - 2 шт.
Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що, як стверджував позивач, актом від 12.10.2015 під час обстеження на об'єкті відповідача виявлено, що в мережу ввімкнено газоспоживне обладнання: котел Термотека 58; бойлер "Арістон" 7,9; газовий бойлер Арістон 3,5; газова плита - 2 штуки, що є самовільно встановленими ФОП ОСОБА_4, відтак, зважаючи на самовільне встановлення вказаного обладнання, сумарна номінальна потужність встановленого у споживача газоспоживчого обладнання: котел Термотека 58 (номінальна потужність 7,01 м. куб/год.), газовий бойлер Арістон 7,9 (номінальна потужність 0,95 м. куб/год.), газовий бойлер Арістон 3,5 (номінальна потужність 0,42 м. куб/год.), газова плита ПГ-4 - 2 шт. (номінальна потужність 1,407 м. куб/год.) перевищує діапазон обчислення встановленим лічильником газу, оскільки загальне газове навантаження не вкладається у типорозмір лічильника, передбачений його паспортними даними, а також ДТСУ 3336-96 "лічильники газу побутові. Загальні технічні умови", та становить 11,194 м. куб/год., при тому, що верхня межа обліку Qmax для лічильника типу G-4 становить 6 м3/год. Робота лічильника в режимі значного перевищення допустимого значення встановленої вимірювальної витрати газу має наслідком погіршення метрологічних характеристик лічильника газу, через що покази лічильника не можуть вважатися достовірними.
З метою припинення споживачем порушення Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерством палива та енергетики України № 618 від 27.12.2005 (надалі - Правила обліку), Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених Постановою НКРЕ № 1181 від 13.09.2012 (надалі - Правила користування), та умов договору, ПАТ "Закарпатгаз" надіслало повідомлення № 1853 від 03.11.2015 про забезпечення доступу до вузла обліку.
Як вказує позивач, згідно з актом про припинення (обмеження) газопостачання та опломбування № 3039 від 06.11.2015 - опломбовано вхідний овал до самовільно встановленого обладнання: газового котла Термотека 58; газового бойлера Арістон 7,9; газового бойлера Арістон 3,5.
Зважаючи на виявлені порушення, які на думку позивача впливають на результати об'єму вимірювання спожитого газу, ПАТ "Закарпатгаз" здійснило перерахунок об'єму протранспортованого природного газу неопломбованим газовим обладнанням за період з 12.10.2015 по 06.11.2015, який склав 5 629 куб. м. Згідно з технічним розрахунком відповідачу нараховано до сплати 50 648,84 грн. (в подальшому, розмір було зменшено до 48 459,10 грн.) вартості природного газу, що був спожитий відповідачем з газорозподільних мереж позивача, всупереч умовам укладеного між сторонами договору, що на думку позивача, є збитками, заподіяними позивачу ФОП ОСОБА_4
ПАТ "Закарпатгаз" надіслало на адресу відповідача вимогу від 09.12.2015 про стягнення збитків у зв'язку з порушенням останнім приписів п. п. 6.3. 6.4. Правил обліку, однак ФОП ОСОБА_4 у добровільному порядку не сплатила вказану суму, що і стало підставою звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.
Господарські суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, дійшли висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки позивачем необґрунтовано та не підтверджено належними та допустимими доказами протиправності дій відповідача, порушення ним господарських та договірних зобов'язань, причинного зв'язку між протиправними діями, нанесення шкоди відповідачу та неотримання ним доходів, які управнена сторона одержала б, у разі належного виконання зобов'язань або додержання правил здійснення господарської діяльності.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правомірними та обґрунтованими висновками місцевого та апеляційного господарських удів, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено.
Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Як визначено статтею 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
З аналізу статей 224, 225 Господарського кодексу України та статті 614 ЦК України випливає, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вина боржника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. (вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 у справі № 17/192, від 07.10.2015 у справі № 916/3371/14).
Отже, для вирішення спору в межах даної справи вирішальне значення має встановлення наявності або відсутності у діях відповідача вищевказаних елементів складу цивільного правопорушення та, відповідно, підстав для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.
Сервіси для юристів